Ліміти для підприємств і банківських операцій

Ліміт угод – це спосіб систематизації різних нормативних документів (актів). Він накладається на відповідні параметри угод компаній і встановлює нижню або верхню межу ціни для здійснення угод з акціями. По суті ліміт в банківських операціях – це один із способів управління ризиками. Цей спосіб має на увазі єдину стратегію щодо складання системи обмежень. Для складання даної системи можуть послужити ряд причин:

Неможливість технічна для оцінки ризиків (наприклад, оцінка стану позичальника),
Конфлікт інтересів акціонерів і співробітників банківських підрозділів (наприклад, придбання облігацій більшою терміновості вигідно співробітникам, тому що приносить великий прибуток, але не вигідно акціонерам, тому що містять великі ризики).

У разі, якщо ризики можна оцінити, то лімітування не проводиться. Наприклад, в операціях комерційного кредитування.

У випадку з небанківськими підприємствами, які активно торгують на біржах і мають спільних партнерів, ліміти встановлюються більш комплексно, ніж аналоги в банках.

Тут широко застосовується загальний ліміт для комплексу організацій концерну. При такому спільному використанні єдиного ліміту всі дані по операціях заносяться в мережу ПК і надходять в усі відділи торгової біржі. Крім того, передбачений по контрагентам і ліміт кожного відділу окремо. Управління та встановлення таких лімітів здійснює Центральне відділення.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: