Купівельна спроможність валюти

Торгівля товарами, рух капіталу і робочої сили пов’язане з обміном валюти. Зазвичай експортер, продавши свій товар за кордоном, обмінює іноземну валюту на національну. Імпортер, навпаки, потребує іноземній валюті для закупівель товарів за кордоном.
Для забезпечення еквівалентності обміну необхідно знати купівельну спроможність (або купівельну силу) валют. Ця здатність є кількість благ, які можна придбати за цю валюту на ринку країни, якої вона належить.

До 70-х років XX ст. ці блага замінювало золото. Його кількість в валюті встановлювалося і законодавчо закріплювалося державою. Так, тривалий час ціна долара визначалася в золоті: один долар дорівнював 1/35 тройської унції золота (тройська унція – міжнародна одиниця ваги золота, рівна 31,1 грамів).

Зіставлення змісту золота в різних валютах було основою визначення валютного курсу. Наприклад, якщо вміст золота в одній валюті відносилося до змісту золота в іншій валюті, як 1: 2, то це означало, що кожна одиниця першої валюти обмінювалася на дві одиниці другої валюти.

В даний час купівельну силу визначають в основному за допомогою споживчої «кошика». Наприклад, якщо така «кошик» коштує 30 тис. Білоруських рублів, то купівельна спроможність одного рубля – l / 30 000 її величини. Якщо «кошик» коштує 100 євро, то купівельна спроможність одного євро – 1/100 «кошика».

Купівельна спроможність (купівельна сила) валюти – кількість товарів, які можна придбати за одиницю
валюти.
Зіставлення купівельних спроможностей валют (або, що те ж саме, вартостей споживчих «кошиків») дозволяє отримати ціну одиниці однієї валюти в грошових одиницях іншої. Припустимо, що співвідношення купівельних спроможностей білоруського рубля і євро дорівнює 300: 1 (1/30 000: 1/100). Таке ж співвідношення споживчих «кошиків» в Росії і ЄС – 300: 1 (30 000: 100). Дане співвідношення означає, що 300 білоруських рублів можна обміняти на 1 євро. Це курс (ціна) євро, виражена в білоруських рублях.

Співвідношення показує також курс рубля відносно євро. За 1 рубль можна отримати 1/300 частина 1 євро, або 0,3% його величини.
Зверніть увагу, що валютний (обмінний) курс може встановлюватися в двох варіантах. Перший: одиниця однієї валюти прирівнюється до певної кількості одиниць іншої валюти. Наприклад, 1 євро обмінюється на 300 білоруських рублів. Другий (зворотний): одиниця однієї валюти прирівнюється до частини одиниці іншої валюти. Наприклад, 1 білоруський рубль дорівнює 1/300 частини 1 євро (або 0,3% його величини).

Фахівці іноді використовують термін «паритет валют». «Паритет» – латинське слово, що означає «рівність» (paritas).
Цей термін вживають, коли говорять, наприклад, про рівність можливостей (паритет можливостей), рівність сили (паритет сили), рівність освіти (паритет освіти).
Термін «паритет» широко вживається в валютних відносинах. Обмінний (валютний) курс показує, скільки одиниць (або частин одиниці) прирівнюються до одиниці іншої валюти. Інакше кажучи, – за яких умов валюти рівноцінні. Тому валютний курс можна назвати також паритетом валют.

Валютний паритет – курс, за яким обмінюються валюти; – обмінний курс валют.
Валютний паритет не встановлюється довільно, кому як сподобається. Купуючи якусь річ, ви порівнюєте цінності ваших грошей і цієї речі: покупка відбудеться, якщо ви вважаєте, що між ними існує рівність, тобто паритет. Інакше річ здасться занадто дорогою або підозріло дешевої.

Валютний паритет встановлюється на основі порівняння купівельної спроможності різних валют: скільки одиниць кожної з них треба витратити, щоб придбати одну і ту ж річ. Традиційно такою річчю виступає золото – 1 тройська унція. Наприклад, для придбання такої кількості золота в 1998р. треба було затратити в США 35 доларів, у Німеччині – 140 марок. Одне і те ж кількість золота дозволяє прирівняти сплачене за нього число доларів до числа марок: 35 до 140, або 1 до 4. Це і є ціна долара, виміряна в марках (ціна марок, виміряна в доларах). В даному випадку обмінний курс встановлений на основі паритету на золото, або золотого паритету.

Як вже говорилося, останнім часом обмінний курс частіше визначається на основі паритету споживчих «кошиків»: встановлюється приблизно однакова для порівнюваних валют споживча «кошик» і визначається, скільки потрібно одиниць кожної валюти для її придбання. Порівняння (тобто співвідношення) грошових одиниць виступає в якості обмінного курсу. Паритет купівельної спроможності валют – відношення між кількостями різних валют, які треба витратити на покупку однакових величин золота або споживчих кошиків.
Зрозуміло, що обмінні курси, побудовані на основі паритету купівельної спроможності валют, схильні до змін у зв’язку з рухом цін на золото і товар

Посилання на основну публікацію