Кредитно-грошові відносини – політика національного банку

Така політика ґрунтується на макроекономічних параметрах і основні показники економічного розвитку і показниках соціальної сфери на певний період. Тут враховуються затверджені урядом прогнозні цифри обсягу ВВП, стан інфляції і ступінь дефіциту держбюджету, джерела його покриття, платіжного та торгового балансу.

Національний банк повинен регулярно інформувати парламент країни про проведення валютної та грошово-кредитної політики на найближчий рік і на перспективу. Політика в сфері грошово-кредитних операцій реалізується за допомогою зміни кількості грошей в обороті.

Для цього використовуються такі інструменти, як:

  • процентна політика;
  • установка норм обов’язкового резервування коштів для банків;
  • рефінансування банків;
  • використання золота і валюти;
  • проведення на відкритих ринках маніпуляцій з цінними паперами, в тому числі емітованими державою;
  • емісія боргових власних зобов’язань і їх реструктуризація;
  • заходи з регулювання експортно-імпортних операцій з капіталом.

Забезпечуючи готівковий грошовий обіг, національний банк робить комплекс заходів, серед яких:

  • встановлення банкнотних і монетних номіналів, дизайну грошових знаків і їх платіжних відмінностей, систем їх захисту;
  • виготовлення та організація зберігання грошової маси, формування резервних фондів;
  • затвердження правил емісії, збереження, транспортування, і інкасації готівки, а також порядку заміни зіпсованих грошей;
  • вироблення правил ведення операцій в касах банківських та інших фінансових установ, на підприємствах і в організаціях;
  • погодження та затвердження вимог до технічного стану та охорони приміщень банків.
����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Облігаційний брокер