Кредитна система виникає на базі кредитного механізму, методів і способів кредитування.
Поняття кредитна система – означає сукупність кредитних і фінансових установ, які займаються створенням, акумулюванням і наданням грошових коштів в кредит. Система кредитування є елементом грошової системи.
Термін кредитний механізм – позначає сформований, певний порядок використання кредитних відносин, що є основою кредитної політики.
Кредит – це певний займ береться в грошовому чи товарному еквіваленті, який здійснюється на основі зворотності, терміновості, платності. Факт існування кредиту підтверджує існування економічних відносин між позичальником і кредитором. Кредит часто виступає як засіб грошового платежу в обмін на товари.
Основні функції кредиту:
- Перерозподіл коштів.
- Стимуляція витрат в економіці.
- Централізація і концентрація капіталу.
Основні принципи кредитування:
- Повернення.
- Терміновість.
- Платність.
- Цільове і матеріальне забезпечення.
Залежно від терміну кредитування бувають:
- Короткострокові кредити – видаються на період до 1 року.
- Середньострокові кредити – видаються на період від 2 до 5 років.
- Довгострокові кредити – видаються на період від 5, 10 років і більше.
Залежно від охоплення ринкового простору кредити бувають:
- Міжнародні.
- Міждержавні.
- Державні.
- Банківські.
- Комерційні.
- Споживчі.
Основні функції кредитної системи:
Грошово-господарська – її діяльність контролюється кредитними інститутами.
Регулююча – цією діяльністю займається Центробанк і контролюючі органи. Завданням регулювання є контроль за встановленням і коливанням процентних ставок.
Нормативна – займається Центробанк і Міністерство Фінансів, регулює кредитну політику і визначає правила її ведення.
Кредитна система складається з двох підсистем:
Банківська система – в неї входить кредитор вищої інстанції – Центральний Банк, він має право кредитувати нижчі інстанції, такі як комерційні і спеціалізовані іпотечні та інноваційні банки.
Пробакнківська система – включає безліч фінансово економічних інститутів інших форм власності: лізингові, страхові, факторингові, інвестиційні компанії, а також пенсійні фонди, ломбарди, поштові відділення та фондові біржі.
Основними завданнями кредитної системи є: організація і контроль розподілу капіталів, формування інвестиційного та ділового клімату в країні, установка правил кредитно грошових відносин, що впливають на структуру попиту і пропозиції. В цілому кредитна система має великий вплив на макроекономічну рівновагу і ринкову економіку держави.
Кредитна система і її структура
Кредитна система складається з кредитно-фінансових установ, що охоплюють всі сфери кредитних відносин.
Кредитна система має певну структуру. Центром кредитних відносин є банківська система – вона складається з декількох рівнів:
Однорівнева система – практикує горизонтальні банківські зв’язки, спеціалізується на проведенні універсальних і аналогічних міжбанківських операцій.
Дворівнева система – практикує горизонтальні і вертикальні міжбанківські зв’язку. Вертикальні відносини мають на увазі підпорядкування Центру банку, що має основний керівником нижчих ланок системи.
Державна кредитна система складається з небанківських організацій і кредитно-фінансових інститутів. Сьогодні страхові та фінансові компанії, пенсійні та інші фонди офіційно не є банками, але при цьому вони займаються безліччю банківських послуг, тим самим, складаючи конкуренцію офіційним банківським організаціям. Незважаючи на прогресуюче розвиток небанківських організацій, центральна роль в кредитній системі відводиться банківській системі.
Національна економіка будь-якої держави залежить від банківської системи країни.
Практично в усьому світі банківська система має підрозділ на два рівня:
Перший рівень – утворює Центральний Банк держави. У деяких країнах його функцію виконує спеціалізоване об’єднання банківських організацій. За даними організаціями держава закріплює законне право виконувати особливі функції кредитно-грошової системи (монополію і емісію національної валюти).
Другий рівень – складається з двох рівнів. Комерційні банки в залежності від форм власності розділені на: державні, кооперативні та акціонерні (пайові). Їх завданням є збір основних кредитних коштів і проведення подальших операцій для різних організацій, фізичних і юридичних осіб в широкому діапазоні.