Корпоративні фінанси

Цілі і завдання корпоративних фінансів

Фінанси – дуже древня економічна категорія. Сьогодні вони опосередковують практично всі сфери життя суспільства і виступають основою функціонування будь-якого бізнесу.

Під корпоративними фінансами в загальному сенсі прийнято розуміти сукупність економічних відносин, які виникають в процесах накопичення, розподілу і використання фондів грошових коштів, що формуються в ході виробничого процесу.

Склад корпоративних фінансів визначається сукупністю відносин, пов’язаних з процесами формування і руху наступних фондів:

  • фонд власних коштів;
  • фонд позикових коштів;
  • фонд залучених коштів.

Власні кошти представлені статутним, резервним і додатковим капіталом, а також нерозподіленого прибутком. Джерелом формування позикових коштів виступають банківські позики і кредити, облігаційні позики та ін. До залучених фондів відносяться розрахунки по дивідендах і кошти фондів споживання.

Корпоративні фінанси в процесі свого функціонування виконують певні цілі і завдання. Єдиного підходу до їх визначення не існує. Відповідно до одного підходу генеральною метою корпоративних фінансів виступає максимізація ринкової вартості корпорації, згідно з іншим – максимізація прибутку. І той і інший підхід мають право на існування.

Під максимізацією ринкової вартості корпорації розуміється максимізація курсу її акцій, тобто зростання капіталізації фірми. Досягнення цієї мети незмінно пов’язане з підвищенням добробуту власників бізнесу.

Максимізація прибутку передбачає зростання фінансової результативності діяльності корпорації, тобто максимізацію її фінансової рентабельності при допустимому рівні фінансового ризику. Як відомо, отримання прибутку є однією з основних цілей господарської діяльності будь-якої корпорації. Якщо цей прибуток відсутній або ж спостерігається тенденція до її скорочення, діяльність корпорації вважається неефективною, а мета корпоративних фінансів – не виконаною.

В цілому формулювання завдань, що стоять перед корпоративними фінансами, залежить від галузевої специфіки діяльності корпорації, її розмірів, ринкової ситуації, соціальних, економічних, політичних та інших факторів.

Особливості корпоративних фінансів

Специфіка корпоративної форми організації бізнесу зумовлює особливості побудови і функціонування системи управління корпоративними фінансами, що функціонує в якості загальної підсистеми менеджменту корпорації.

Корпоративні фінанси виступають в якості складової частини загальної системи фінансів держави. За великим рахунком вони обслуговують сферу матеріального виробництва, формуючи внутрішній валовий і національний продукт, а також національне багатство. Ключовими особливостями корпоративних фінансів виступають:

  • значення показника грошових коштів (грошових потоків);
  • залежність фінансових рішень від зовнішнього середовища (в першу чергу важелів державного регулювання і фінансових ринків).

Сам процес управління корпоративними фінансами також має свою специфіку. Він передбачає необхідність послідовного проходження ряду етапів, включаючи цілепокладання системи фінансування, планування і прогнозування корпоративних фінансів, реєстрацію даних, контроль і аналіз.

Крім іншого однією з найважливіших особливостей корпоративних фінансів вважається наявність виробничих фондів, сам процес функціонування яких зумовлює особливості виникають всередині корпоративної структури фінансових відносин.

Проблеми корпоративних фінансів

Виступаючи в якості складної економічної категорії, корпоративні фінанси мають певну проблематику. Вона дуже велика, однозначно визначити її досить важко.

Однією з проблем корпоративних фінансів є агентська проблема. Агентська проблема пов’язана з нестачею інформації в учасників системи фінансових відносин. Основними способами її пом’якшення виступають:

  • зближення інтересів інвесторів і менеджерів за допомогою формування компенсаційних контрактів;
  • часткова концентрація контролю і власності в руках одних або декількох великих інвесторів;
  • конкуренція за право голосу і ворожі захоплення;
  • концентрація контролю в руках ради директорів.

Крім агентської проблеми теорія управління корпоративними фінансами ряд її аспектів залишає недостатньо структурованими. В процесі розгляду корпоративних фінансів корпорація часто визначається як єдиного виробничо-господарського комплексу, який має єдину фінансову політику і звітність, а також загальний фінансовий механізм.

Корпоративні структури являють собою складні утворення. Вони функціонують в умовах швидко мінливого зовнішнього середовища. Їх фінансові відносини також складні і багатогранні. Вони визначаються особливостями формування акціонерного капіталу і ще більш ускладнюються настільки поширеними в середовищі корпоративного бізнесу злиттями й поглинаннями.

Будь-яка корпорація в процесі своєї діяльності прагне до отримання прибутку. За допомогою корпоративного прибутку утворюється матеріальна основа для розширення бізнесу і прискорення його інноваційного розвитку. Особливу специфіку тут набуває проблематика дотримання інтересів зовнішніх і внутрішніх стейкхолдерів (зацікавлених сторін). До останніх відносяться власники акціонерного капіталу, вищі управлінці і рядові співробітники корпорації, зовнішні інвестори, держава і суспільство в цілому.

Ще одну проблему становить зміна вартості грошей у часі. Поточна і майбутня вартість фінансових ресурсів корпорації в часі нерівнозначна, а значить, питання прогнозування формування грошових потоків і побудови системи корпоративних фінансів, орієнтованої на довгострокову перспективу і сприяє максимізації прибутку і ринкової вартості корпорації, заслуговує на особливу увагу.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Зміст бартерних угод