Короткостроковий кредит

Короткостроковий кредит – послуга, яка має на увазі передачу грошей в кредит на обмежений період часу (як правило, до одного року). У ряді випадків можливе оформлення короткострокової позики на термін до двох років. У сучасній практиці більшість короткострокових кредитів видається на термін до одного-трьох місяців.

Короткостроковий кредит – це позика, що оформляється на обмежений період часу, який необхідний для покриття дефіциту оборотного капіталу і усунення касових розривів в процесі діяльності компанії.

Класифікація короткострокових кредитів

Короткострокове кредитування – одна з найпопулярніших банківських послуг. Сьогодні такі позики можна класифікувати наступним чином:

  • короткострокові позики, що подаються юридичним особам;
  • короткострокові позики, що видаються фізичним особам;
  • овердрафт по карті (кредитний ліміт);
  • мікрокредити для населення.

У свою чергу, короткострокове споживче кредитування можна розділити на два види:

– звичайне. У цьому випадку після подачі заявки клієнтом банк оцінює його платоспроможність, після чого приймає рішення про надання або відмову від видачі позики. Така форма вигідніша для кредитної організації, адже є можливість перевірити позичальника;

– експрес-кредитування. Особливість такої позики – висока швидкість прийняття рішення про видачу кредиту. Як правило, оцінка платоспроможності або не проводиться зовсім, або ж ця функція лягає на спеціальну скоринговую програму.

Види короткострокових кредитів і їх особливості

Короткострокові кредити, як правило, це відмінний спосіб для більшості компаній поповнити оборотні активи і швидко закрити поточні фінансові зобов’язання – погасити податкові збори, виплатити заробітну плату співробітникам, закупити необхідні комплектуючі або матеріали, розрахуватися з партерами по бізнесу і клієнтами.

До найбільш відомих видів короткострокових позик можна віднести:

1. Овердрафт – одна з найпопулярніших форм. Її суть – в кредитуванні банком розрахункового рахунку позичальника. Кредитодавець на підставі договору дозволяє кредитоотримувачу здійснювати платежі з рахунку навіть при відсутності на ньому необхідної суми, тобто брати в кредит. Часто на додаток до основного договору банківського рахунку укладається угода, в якому вказуються умови граничного розміру кредитування і повернення коштів.

Овердрафт – це одна з форм пільгового кредиту, тому на його отримання можуть розраховувати позичальники, що мають стабільні фінансові відносини з банком-кредитором (постійні клієнти). Термін кредитування, як правило, обмежений і залежить від поточної потреби в позиковому капіталі.

Обов’язкова умова овердрафту – наявність кредитного ліміту, тобто максимальної суми, яку можна взяти поверх наявного залишку. Крім цього, в договорі прописуються чіткі терміни, протягом яких позичальник повинен повернути заборгованість за овердрафтом. Є два види строків для таких позик:

– загальний термін кредитування за овердрафтом. Тут мова йде про період дії договору між банком і клієнтом. Він може мати тривалий характер;

– короткостроковий термін кожного нового позики. Така послуга діє в межах вже існуючого договору і має нетривалий характер.

Погашення заборгованості за овердрафтом, як правило, відбувається в автоматичному режимі при наявності вільних коштів на рахунку клієнта.

2. Разовий кредит – це цільова позика, що надається клієнтові на різні цілі. Оформлення позики відбувається на підставі індивідуального кредитного договору, що складається між сторонами. У документі прописується обсяг кредиту, цілі його оформлення, розмір відсотка і забезпечення (за наявності). Для отримання такої позики клієнт зобов’язаний кожен раз пред’являти необхідний пакет паперів.

Сутність разового кредиту – одночасність, тобто кошти перераховуються з простого позичкового рахунку на рахунки клієнта. При цьому у компанії може бути кілька позичкових рахунків, кожен з яких відкривається під окремий об’єкт кредитування. Виплата коштів за такими видами позик може здійснюватися однією сумою після закінчення терміну дії договору або за графіком, складеним на момент укладання угоди.

3. Кредитна лінія – ще один вид короткострокового кредитування, який в останні роки все частіше має середньо- і довгострокову форму. Суть послуги – в зобов’язанні кредитора пред’являти клієнтові позики в межах, які обмежені персональним лімітом. Можливість отримання коштів може бути використана в будь-який момент, коли в цьому виникає необхідність, без оформлення додаткових документів і ведення переговорів з кредитодавцем.

Термін оформлення кредитної лінії, як правило, один рік. При цьому у клієнта банку при своєчасному і беззаперечному виконанні зобов’язань завжди є можливість пролонгації послуги на новий період. Розмір кредитного ліміту на прохання кредитоотримувача може бути переглянутий в більшу сторону.

Кредитна лінія може бути двох типів:

– відновлювальна. За умовами договору позичальник має право користуватися засобами в межах кредитного ліміту протягом всього терміну дії угоди. При цьому основним умовам для отримання нової позики є часткове або повне погашення існуючого боргу. Для відновлювальної лінії характерно два види погашення – до певної дати місяця (встановлюється договором) або до запитання;

– невідновлювальна. Суть такої угоди – перерахування клієнту певних траншей, що мають фіксовану величину і обмежених загальною сумою кредиту. Виплата кожного наступного траншу проводиться незалежно від обсягу погашення попереднього. Як правило, для кожної виплати встановлюється свій період погашення, але день остаточної виплати не повинен заходити за крайній термін дії кредитного договору. Ліміт кредиту в цьому випадку представляє собою суму наданих банком траншей.

4. Факторинг. Така форма короткострокового кредитування користується найбільшим попитом у підприємців і середнього бізнесу. Основні дійові особи такої угоди:

– продавець (виступає в ролі кредитора). Він виробляє поставку товару і здійснює продаж дебіторської заборгованості. По суті, він має право стягнути всю суму, яка покладена йому за договором сторін;

– банк (факторингова компанія), яка викуповує поточну заборгованість;

– покупець (клієнт), який отримує товар, але погашення його вартості здійснює не продавцю, а банківській установі (кредитору). Замість банку найчастіше виступає інша організація, наприклад, факторингова компанія.

Факторинг може бути двох видів:

– відкритий, коли платник коштів знає про переуступку вимог посереднику. У цьому випадку боржник здійснює виплати безпосередньо банку;

– закритий (конфіденційний). При такій операції покупець не володіє інформацією про переуступку вимог посереднику угоди (банку). При цьому позичальник здійснює платежі постачальнику, який, в свою чергу, перераховує необхідну суму банку-кредитору (факторингової компанії).

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: