Короткострокові боргові інструменти

Короткострокові боргові інструменти – активи, які випускаються муніципальними, казначейськими або приватними компаніями, звертаються на біржовому ринку і мають невеликий термін погашення. До таких інструментів можна віднести комерційні папери, депозитні сертифікати, євроноти.

Короткострокові боргові інструменти: комерційні папери

В останні роки серед інвесторів все більш популярні короткострокові боргові інструменти. При цьому властивості, особливості обігу і прибутковість таких паперів багато в чому залежить від їх виду. Так, до найбільш популярним короткострокових боргових активів можна віднести:

Комерційні папери (в міжнародній практиці – «commercial paper») – один з різновидів простого векселі на пред’явника. Основне призначення активу – залучення фінансових коштів підприємством (компанією) на невеликий проміжок часу. В якості таких комерційних паперів, як правило, виступають серійно емітуються цінні папери, які видаються в великих кількостях, мають стандартні обсяги прав і звичайні реквізити.

До основних ознак комерційних паперів можна віднести:

– в ролі емітента виступає фінансово стійка організація, що відрізняється найменшими кредитними ризиками;

– період обертання таких активів – до 12 місяців;

– основні інвестори – комерційні банківські установи, страхові фірми, інвестиційні фонди;

– дохід від реалізації цінних паперів йде на покриття дефіциту оборотних коштів;

– видача активів проводиться великими партіями;

– продаж боргових короткострокових інструментів здійснюється на позабіржовому ринку із залученням дилерів і застосуванням сучасних інформаційних систем. Останні дозволяють швидше сформувати публічні котирувальні ціни;

– серійність (наявність серій на комерційних паперах), стандартність, оформлення публічних програм випуску на два або три роки за допомогою траншей. В останньому випадку мається на увазі розкриття всіх даних щодо ліквідності активів, їх прибутковості і рівня ризику;

– надання інформації компанією-емітентом про ймовірні кредитні ризики і стану справ в бізнесі.

Рівень розкриття інформації здійснюється в обсязі, який передбачений для емісійних активів;

– формування ринку комерційних паперів відбувається на базі добровільного розкриття даних і саморегулювання.

Таким чином, у казначейств компаній є повноцінна можливість протягом тривалого періоду часу контролювати ринкову ціну векселів, утримувати на високому рівні їх публічність, виробляти достроковий викуп, формувати кредитну історію, здійснювати розміщення нових траншів (при необхідності залучення додаткового капіталу). Такі інструменти дозволяють тримати під контролем обсяги короткострокових кредитів, загальну вартість капіталу, а також ліквідність випущених інструментів.

Короткострокові боргові інструменти: єврокомерційні папери

Широку популярність отримали і єврокомерційні папери. До таких належать євроноти, що не мають підтримки банківських установ у вигляді гарантованого розміщення за фіксованою вартістю і надання стабільної кредитної лінії. Такий вид короткострокового фінансування схожий на звичайні комерційні папери, але є і ряд відмінностей. Їх можна згрупувати за кількома критеріями – кредитоспроможності, інвестиційної базі, терміну погашення і станом вторинного ринку.

У високорозвинених країнах середній період погашення паперів єврокомерційного типу, як правило, вище терміну погашення «внутрішніх» комерційних активів. Найчастіше описуваний період становить від півтора місяців до півроку. Місце для реалізації єврокомерційних паперів – вторинний ринок. У свою чергу, звичайні комерційні папери більшою мірою знаходяться на руках у покупців (до дати погашення).

Головними споживачами єврокомерційних інструментів виступають великі корпорації, комерційні і центральні банківські структури. У свою чергу, покупці звичайних цінних паперів – взаємні фонди.
Ще одна особливість єврокомерційних паперів в тому, що випускають їх емітенти можуть володіти більш низьким кредитним рейтингом. Що стосується внутрішніх комерційних паперів вимоги до рейтингу емітента більш жорсткі. Це можна пояснити тим, що головні покупці єврокомерційних паперів – банки. Як правило, такі установи проводять свою власну оцінку ризиків.

Короткострокові боргові інструменти: євроноти

Евроноти – короткострокові фінансові інструменти, найбільш активний випуск яких спостерігався до 1985-1986 років. За своєю суттю, євроноти – це щось середнє між короткостроковими банківськими позиками, що видаються в європейській валюті і звичайними єврооблігаціями, використовуваними банками, корпораціями та іншими фінансовими установами для залучення позик в іноземній валюті.

Випуском євронот в великих партіях, як правило, займаються великі корпорації або синдикати – групи банківських установ, які об’єднуються для вирішення однієї задачі.

Короткострокові боргові інструменти: депозитний сертифікат

Депозитний сертифікат – інструмент (актив, цінний папір), що засвідчує суму внесених на банківський депозит коштів, а також права власника активу (вкладника) на отримання зазначених у документі грошей і нарахованих банком відсотків. Кошти мають видаватися пред’явникові цінного паперу в головному офісі або філії банківської установи. Випуск таких цінних паперів проводиться тільки в національній валюті (рублях). Доходом по депозитному сертифікату є нараховані відсотки).

 

В якості власника банківського сертифіката може виступати будь-яка особа, що задовольняє законодавству РФ. Це може бути як резидент, так і нерезидент країни. Банк може дозволити достроково надавати сертифікат до оплати, але в разі виплати більш низької процентної ставки.

 

До обов’язкових реквізитів

депозитного сертифіката можна віднести – найменування документа, причину його надання, день видачі, день внесення коштів на депозит, загальний розмір вкладу, зобов’язання банку повернути на вимогу вкладені кошти, термін запитання бенефіціаром обумовленої цінним папером суми, процентну ставку за вкладом, розмір відсотків за весь період, юридична адреса та назву банку. Якщо мова йде про надання іменного сертифіката, то повинні бути вказані і дані бенефіціара.

 

Депозитні сертифікати бувають різних видів – на пред’явника або іменними. Їх випуск може бути серійним або разовим. Розрахунки можуть здійснюватися тільки в безготівковій формі.

 

До основних особливостей депозитного сертифіката можна віднести:

– наявність доходу у вигляді процентних виплат;

– вкладення коштів здійснюється тільки в рублях;

– можливість дисконтувати цінний папір, закладати за обліковою ставкою;

– високу ліквідність порівняно зі стандартним договором вкладу.

З основних переваг депозитного сертифіката варто виділити:

– можливість покупки, продажу, дарування цінних паперів протягом всього періоду її дії;

– зручність управління своєю ліквідністю. Так, для покупки доступні депозитні сертифікати на різні терміни. При цьому найбільш популярними були саме короткострокові активи;

– пред’явити сертифікат до виконання можна в будь-який час, починаючи з моменту надання;

– можливість застосування в якості застави при оформленні позики;

– високий рівень надійності в порівнянні з іншими активами.

Посилання на основну публікацію