Конвертованість валюти

Становлення зовнішньої торгівлі, міграція капіталів і робочої сили виводять фінансові взаємозв’язки за кордону держави. Які труднощі утворюються при цьому?

Незаперечно, за кордоном втрачають міць закони цієї держави. Істотно відзначити одне конкретне подія – за кордоном втрачає власні функції національної валюти цієї держави. При організації системи валютного обігу будь-який уряд заявляє національну валюту законним платіжним засобом на своїй території. Використовуючи агрегат державного примусу, гарантує абсолютний і вільний прийом власної валюти у всіх без виключення платежі у всіх ланках обороту. Хоча, беручи участь у зовнішній торгівлі, держави зобов’язані оплачувати операції з ввезення в валюті іншої держави. Так як експортер товару зобов’язаний розрахуватися зі своїми постачальниками, з робітниками, платити податки в своїй національній валюті. Постає протиріччя, яке дозволяється через пристосування оборотності (конвертованості) валют.

Конвертованість валют начебто нейтралізує дію державних кордонів на переміщення товарів і моментів виробництва в рамках великого ринку. Експортер може зробити грошову виручку в особисті національні готівкові кошти. А це потрібно буде для підтримування звичайного валютного обігу всередині держави. Подібно вирішується проблема для імпортера товарів, що підлягають оплаті в закордонному валюті – державна валюта обмінюється на необхідні засоби платежу.

Отже, проблема конвертованості валют встає, коли виконуються міжнародні розрахунки і платежі. Оборотність валюти – це група чисто валютного обміну. Хоча даний здійснення цього як може здатися технічно звичайного процесу просить створення декількох підготовчих критерій.

Конвертованість валюти – це справедливо необхідна передумова підключення держави у велику економіку, становлення всіх форм зовнішньоекономічних взаємозв’язків. Режим конвертованості валюти дуже впливає на складання інвестиційного клімату в країні. Суб’єкти господарювання, які мають необхідність в капіталах, можуть залучати кошти в слідстві кордону. Закордонні інвестори можуть втілювати в життя переклад в іншу державу зароблених в країні доходів, реінвестувати прибуток.

Конвертованість валюти позитивно впливає на економіку держави, стимулюючи конкуренцію, дозволяючи порівнювати внутрішні втрати і розцінки зі світовим рівнем. Державна економіка отримує можливість освоювати передові технології, підтягувати виробництво до значення глобальних стереотипів. Малоефективні виробництва, не винесли закордонної конкурентної боротьби, згортаються або ж виконують структурну перебудову. Зрештою, в економіці держави трапляється конкретна оптимізація внутрішніх співвідношень відтворення в ув’язці з єдиним станом великого ринку.

Хоча “відкритість” державної економіки, саме випливає з режиму оборотності, має можливість мати для держави явні негативні результати. Коливання валютних курсів можуть нанести збитки експортерам або імпортерам. Відкрита ринкова економіка знаходиться в залежності від коливань великих розцінок, процентних ставок. Не допустити впливу моментів кон’юнктури великого ринку нереально (в разі якщо не відгородиться від нього примусу). Тому при переході до оборотної валюті, держава зобов’язана брати до уваги цілком можливі витрати і розробляти заходи з охорони від несприятливих коливань кон’юнктури світового ринку.

Грошова оборотність в сучасному розумінні – це валютно-фінансовий режим, що дозволяє у зовнішньоекономічних операціях більш-менш вільно обмінювати національні валюти на закордонні. У фінансовій літературі є різні визначення грошової оборотності, хоча всі вони, в будь-якому випадку, зводяться до поєднання свобод і обмежень співучасників грошових операцій. Наприклад, валюта вважається цілком оборотною, коли будь-який власник будь-якої національної валюти має волею поміняти її на будь-яку іншу валюту по домінуючому грошового курсу – незмінного або ж змінюється. Згідно іншому визначенню, валюта вважається конвертованою, коли жителі цієї держави, що бажають придбати іноземні товари або ж послуги, не схильні до спеціальним обмеження, мають всі шанси вільно збути місцеву валюту в обмін на іноземну на уніфікованому ринку. А жителі інших країн (нерезиденти), які мають кошти в національній грошовій одиниці, отриманої від поточних операцій, мають всі шанси збути їх або вільно придбати місцеві товари по домінуючим цінами в даній валюті. Потрібно буде виділити, власне встановлення режиму грошової оборотності – виняткова монополія державної влади, реалізована через політику фінансових органів і ЦБ.

Досягнення статусу конвертованої валюти являє, для початку, скасування обмежень на операції, пов’язані із зовнішньою торгівлею. Згідно зі статтею VIII Статуту Міжнародного валютного фонду статус конвертованої визнається лише за валютами тих країн-учасниць, які беруть на себе особливу обіцянку не встановлювати обмеження на платежі і перекази за поточними міжнародними угодами, які не мають на меті переклад капіталів. До поточних операціях (операціях) відносяться: всі платежі по зовнішній торгівлі товарами і пропозиціями, платежі по закриттю позичок і відсотків по ним, переклади доходів з інвестицій, валютні перекази некомерційного характеру.

 

Саме в цей момент в різних державах встановлюються різні грошові режими з різним ступенем свободи грошового обміну. Внаслідок цього валюти використовують найбільшим або найменшим попитом на грошових ринках. Більшість країн, приєднавшись до статті VIII Статуту МВФ, встановили режим вибіркової оборотності, поширивши її тільки на нинішні міжнародні угоди. Тільки незначна кількість багатших і стійких країн відклали грошові обмеження і на переміщення капіталів. Хоча, беручи до уваги епізоди втручання офіційної влади будь-яких держав в грошові операції, основна маса з них ще не досягли режиму абсолютної конвертованості.

 

Отже, саме в даний момент валюта реально зможе мати 3 статусу:

  • 1) Неконвертована (закрита) валюта (НКВ). Це державна валюта, Коя діє лише близько даної держави не обмінюється на закордонні валюти.
  • 2) Частково конвертована валюта (ЧКВ). До цих валют відносяться національні валюти тих держав, в яких використовуються грошові обмеження для резидентів, також за окремими видами обмінних операцій.
  • 3) Вільно-конвертована ВКВ (ВКВ). Ця ВКВ невимушено і без обмежень обмінюється на інші закордонні ВКВ, т. Е. ВКВ володіє упевненістю зовнішньої і внутрішньої оборотністю.

 

Сфера розміну ВКВ поширюється як на нинішні операції (операції, пов’язані з втіленням експорту-імпорту товарів і послуг), але і на операції, пов’язані з переміщенням капіталів, наприклад, отриманням зовнішніх кредитів або зарубіжних вкладень.

 

Отже, можна сказати, власне вільноконвертованою вважається ВКВ тієї держави, в якій законодавчо не передбачено деяких обмежень при здійсненні всіх операцій з нею.

 

Вільно-конвертованими ВКВ визнані – американський долар, британський фунт стерлінгів, швейцарський франк і ін.

 

Розряд ВКВ характеризує Міжнародний валютний фонд. У світовій економіці є поняття резервних валют. Крім цього, в міжнародній торгівлі використовуються грошові одиниці, які відбуваються бути виключно в безготівковій формі – клірингові валюти.

Клірингові валюти – це розрахункові грошові одиниці, які є лише в безготівковій формі і застосовуються лише державами – учасницями платіжної угоди під час виконання взаємних розрахунків за поставлені товари і пропозиції.

 

Резервна валюта це національні кредитно-грошові кошти провідних країн – учасниць світової торгівлі, які застосовуються для міжнародних розрахунків по зовнішньоторговельних операціях і при визначенні світових цін.

Історично спочатку роль резервної валюти виконував британський фунт стерлінгів. Це було закономірно, з наступних причин в Великобританії енергійно розвивалася індустрія і торгівля. Також, Великобританія мала великою кількістю колоніальних володінь, де торговий обмін базувався на фунті стерлінгів. Втім потім, пов’язаних з бурхливим розвитком США, їх національна валюта (долар) стала дуже швидко витісняти фунт стерлінгів, виконуючи роль головної резервної валюти. Звичайно за доларом Сполучених Штатів роль резервної валюти була прикріплена в 1944 р на Бреттон-Вудської конференції.

Саме в цей момент американський долар – головна резервна валюта світу. У даній валюті виповнюється чимала частина міжнародних розрахунків, фіксуються великі розцінки за багатьма товарними групами. Також, вся велика статистика побудована на доларі.

Велике вплив на міжнародні фінансові справи робить грошовий курс. Потрібно буде відзначити, що сьогодні на валютний курс має можливість надавати велике дію грошово-кредитна політика країни. Маючи на меті зміцнення національної валюти ЦБ будь-якої держави має можливість проводити валютні інтервенції.

Грошові інтервенції – це дія на курс національної валюти шляхом купівлі або ж реалізації значного розміру закордонної валюти муніципальними органами. 

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: