Контроль за грошовою масою

Під контролем за грошовою масою мається на увазі комплекс заходів, здійснюваних Центральним банком і спрямованих на утримання величини грошової маси в допустимому інтервалі. Грошовою масою при цьому називається сукупність готівкових та безготівкових купівельних засобів, якими володіють приватні та юридичні особи країни, а також держава. Спрощене уявлення грошової маси – все гроші країни.

Для чого держава повинна контролювати грошову масу? Діє базовий економічний закон: чим більше кількість грошей, тим менше їх вартість. Таким чином, виробляючи емісію (тобто просто випускаючи нові банкноти на друкарському верстаті), ЦБ має намір йде на зниження ціни грошей щодо інших валют. Що стосується меж допустимого інтервалу, про який говорилося на початку, то вони не є жорстко регламентованими і залежать від грошово-кредитної політики країни. Грошово-кредитна політика в свою чергу залежить від сформованої кон’юнктури валютного ринку. Так, грошова маса – це основний регулятор економіки для Центробанку.

Для того щоб точно визначити, яким має бути значення грошової маси, використовується знамените рівняння Ірвінга Фішера:

З огляду на, що M – це грошова маса, а P і Y – відповідно ціни на товари і обсяги виробництва, можна зробити висновок, що величина грошової маси прямо пропорційна величині ВВП країни.

Принципи контролю за грошовою масою

Експерти виділяють кілька принципів, на яких має ґрунтуватись ефективний контроль за грошовою масою:

Необхідно відмовитися від розмежування готівкових та безготівкових коштів.

Необхідно стежити за тим, щоб можливістю емітувати додаткові банкноти мав виключно Центробанк.

Слід використовувати такий коефіцієнт, як грошовий мультиплікатор. Мультиплікатор є відношенням грошової маси до грошової бази країни.

Важливо розробити систему контрольних точок і нормативів, а також використовувати математичні моделі попиту-пропозиції грошей (наприклад, модель Джона Кейнса).

Способи впливу на грошову масу

Варто відразу зазначити, що друкарський верстат, який приводився в приклад – самий грубий з методів впливу Центробанку на грошову масу. До нього, як правило, вдаються в останню чергу. Найчастіше ЦБ намагається регулювати грошову масу через безготівкову її частина, а саме через кредити, так як це найпростіше.

Ставка рефінансування – процентна ставка, по якій ЦБ кредитує комерційні фінансові установи (чим вище ставка, тим нижче пропозицію кредиту, отже, тим менше грошова маса).

Норма резервування – частина активів КБ, яка повинна зберігатися на рахунках ЦБ. Зростання значення норми веде до зниження запасів активів КБ, а значить і до зменшення кредитного пропозиції.

Також держава може впливати на грошову масу через показник V з рівняння Фішера – швидкість обігу грошей. Наприклад, розуміючи, що поширення електронної валюти прискорює обіг грошей, держава може посилити вимоги до електронних платіжних систем. Приклад з останнього – необхідність для клієнта завантажувати копії паспорта на сервер, щоб мати можливість перетворити електронні гроші в готівку.

За допомогою контролю за грошовою масою держава вирішує не тільки проблеми зростання інфляції і економічних криз, а й стимулює інвестиційну привабливість окремих галузей економіки.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: