Контракт на різницю

Контракт на різницю – договір (гарантійне зобов’язання, угода), яка укладається між двома учасниками ринку і має на увазі передачу сторонами різниці між справжньою ціною активу (в момент покупки) і її значенням на період завершення терміну дії договору.

Контракт на різницю відомий під абревіатурою CFD – Contract For Difference. По суті, це договір купівлі-продажу активу з урахуванням відстроченої поставки товару за умови, що самої поставки бути не повинно. Виконання товарного зобов’язання перекривається другою операцією купівлі-продажу з аналогічним об’ємом, але вже в іншому напрямку, тобто покупець і продавець міняються ролями. При цьому можливі два варіанти розвитку подій:

  • – між укладенням першої і другої угоди ціна активу виросла. У цьому випадку покупець контракту (по першій угоді) може розраховувати на додатковий прибуток у вигляді різниці ціни;
  • – ціна активу знизилася. В цьому випадку заробляє вже продавець. Його прибуток – різниця в ціні від покупця.
  • Контракт на різницю найчастіше має необмежений термін дії і розривається за бажанням однієї зі сторін (при наявності такого права).

Історія контракту на різницю

Вперше угоди «Contract For Difference» (контракт на різницю) з’явилися на початку 90-х років минулого століття, в Лондоні. Як розробників виступили два талановитих фінансиста – Джон Вуд і Брайан Кеелан. Вперше цей інструмент був випробуваний в хедж-фондах (інституційна торгівля). На той момент це був один з кращих і найбільш ефективних методів хеджування своїх позицій.

Ефективність контракту на різницю цін була обумовлена ​​мінімальною маржею і суттєвою економією на податках. Великий плюс був і в тому, що фізичні акції не переходили в третє руки.

Тільки на кордоні 20-го і 21-го століть CFD стали доступні і для трейдерів, що працюють в роздрібній торгівлі. Своєю популярністю Contract For Difference зобов’язаний кільком британський компаніям, добре відомим умінням створювати інноваційні онлайн-платформи, що спрощують життя трейдера, що дозволяють визначати ціни і торгувати в режимі онлайн. До таких структур можна було віднести GNI, IIG, CMC Markets – саме вони і запропонували CFD.

На сучасному етапі трейдерів привертає вже не відсутність податкового збору, а можливість працювати з великим кредитним плечем і будь-яких цікавлять активом. В останні роки асортимент інструментів для CFD був істотно розширено. Наприклад, Лондонська фондова біржа пропонує роботу з акціями, облігаціями, товарами, глобальними запасами, валютою і так далі. Більш того, торговий індекс «Contract For Difference» (CFD) користується великою популярністю нарівні з такими «грандами», як індекси DAX, Dow Jones, CAC та інші.

Починаючи з 2001 року, були внесені зміни в податковий режим, а саме CFD виведено на зарубіжний ринок. В середині 2002 року контракти на різницю з’явилися на ринках Австралії, а після цього стали торгуватися і в інших найбільших містах світу.

Основні види контрактів на різницю (CFD)

До основних видів «Contract For Difference» можна віднести:

1. Контракти на різницю (CFD) акції. Особливість такої угоди в тому, що в якості базисного активу угоди виступає звичайна акція. При цьому цінний папір повинна котируватися на найбільших біржах світу (в тому числі і на позабіржовому ринку). Кожен трейдер, який працює з таким інструментом, може отримувати прибуток від руху ціни. При цьому є великий плюс – гроші не потрібно переводити в інші країни, наприклад, в Європу чи США. Більш того, немає ніякої потреби конвертувати свої средсвта в долари.

Основна відмінність CFD від торгівлі акціями в тому, що контракт на різницю – це похідний фінансовий інструмент. Його динаміка в повній мірі повторює рух ціни активу. При цьому угоди з CFD жодним чином не впливають на права володіння цінними паперами (вони залишаються непорушними).

При роботі з акціями не потрібно виплачувати повну вартість активу – досить використовувати свій депозит, який становить всього лише частина від його ціни. Якщо крива піде в протилежному від передбачуваного трейдером напрямку, то депозит потрібно поповнити (внести гроші на рахунок). Можна зробити й по-іншому – ризикнути і дочекатися зміни негативної тенденції.

2. Контракти на різницю цін біржових індексів – це особливий інструмент, що дозволяє заробити за рахунок змін вартості активів. При цьому кожен з пунктів індексу буде дорівнює якоїсь певної суми. Перевага такого інструменту – можливість непогано заробити, адже зміна індексу може складати до декількох тисяч пипсов за одну сесію на біржі. З іншого боку істотно зростає і ризик отримання збитків.

Ще один плюс CFD на біржові індекси – це рух активу тільки з урахуванням зміни вартості акцій, які беруть участь в розрахунку. 

Посилання на основну публікацію