Конкуренція в страхуванні

Конкуренція в страхуванні – це боротьба між компаніями, що надають страхові послуги, з метою завоювання більшої кількості клієнтів (страхувальників), а також максимально вигідного вкладення наявних коштів фондів страхування. Кінцевою метою такої боротьби є максимізація прибутку найбільш конкурентоспроможною компанії.

Конкуренція на ринку страхування: на що слід звернути увагу?

Конкуренція на ринку страхування є безпосереднім поштовхом для становлення і розвитку даної сфери (відкриття страхової фірми, збільшення представленого спочатку кількості послуг і робота над їх якістю). Ринок страхування на сьогоднішній день просто немислимий без конкуренції.

Сформована економічна ситуація диктує свої правила: перше, на що звертають увагу конкуруючі страхові організації – наявність суперників і ступінь небезпеки, від них виходить. Однак, є ще одне правило: якщо страхова компанія функціонує на ринковій ніші як монополіст, цілі страховиків змінюються: в такому разі страховики будуть шукати всі способи отримання максимальної вигоди і залучення максимального прибутку в компанію, при цьому вже не замислюючись про якість наданих страхових послуг.

Слід зазначити, що в економічно розвинених державах, що займають лідируючі позиції в світовій економіці (міжнародний валютний фонд до економічно розвиненим країнам відносить такі країни, як: держави-учасники «G7», країни євро-зони та ін.) Безпечної ситуацією на ринку страхування вважається ситуація, коли на ринку присутні більше десяти конкуруючих організацій. До того ж, частка найбільш конкурентоспроможного підприємства (фірми-лідера) не повинна перевищувати третини всіх послуг зі страхування, представлених на ринку даного регіону.

Конкуренція на ринку страхування з’являється, коли з ринку йде підприємство-монополіст або на ринку в принципі відсутні підприємства-монополісти. Саме така ринкова ситуація є найбільш сприятливою для виникнення великої кількості конкуруючих організацій. До слова, конкуруючих організацій ніколи не буває «занадто багато», і рано чи пізно природна конкуренція відсіче більшу половину дрібних конкуруючих підприємств.

Види конкуренції в галузі страхування

Розрізняють два види конкуренції:

Цінова конкуренція в страхуванні – базується на спеціальному тарифі (тарифної ставки), на основі якого і укладаються договори. Даний вид конкуренції застосовують малі і слабкі компанії-страховики, які не здатні тримати “удар” в чесній конкурентній боротьбі.

Нецінова конкуренція в страхуванні – базується не на тарифі, а на спеціальних послугах сервісу (наприклад, право придбання пакетів акцій компанії-страховика або надання безкоштовних консалтингових послуг юристів і т.д.). Головним знаряддям даного виду конкуренції вважається реклама, створювана з метою залучення нових клієнтів для укладення нових договорів.

Реклама як головне знаряддя нецінової конкуренції в страхуванні

Саме завдяки рекламі фірма-страховик створює своє «обличчя» (свій імідж в очах клієнтів). Зазвичай рекламне повідомлення не обмежується перерахуванням послуг, що надаються і видів страхування. Крім цього, в рекламі можуть міститися:

  • дані про порядок укладання договорів;
  • інформація про ціни на послуги;
  • природно, повинно бути опис самої страхової організації, її статутному капіталі;
  • учасниках-власників акцій;
  • стислій структурі балансу.

Для чого подається така інформація? Для того, щоб потенційний страхувальник міг скласти особисту думку про компанії-страховика і прийняти / не прийняти рішення про співпрацю.

Якщо реклама є основним, а, головне – легальним знаряддям нецінової конкуренції, то промислове шпигунство, заманювання фахівців в конкуруючу компанію, або, наприклад, незаконне «вивудження» інформації про фірму-конкурента є нелегальними методами нецінової конкуренції.

Нагадаємо, що страхування – це така сфера, в якій гарантується повне або часткове забезпечення захисту різного роду осіб в разі настання «важких» ситуацій. Саме тому в області страхування необхідно більш чуйне участь держави, особливі заходи держконтролю. У країні вже створена система реєстрації компаній-страховиків, а так само ліцензування їх послуг. Крім держави, діяльність страхових організацій також контролюють і інвестори – вони не дозволяють знижувати тарифи на страхові операції нижче рівня, при якому підприємство досягне «точки беззбитковості». Природно, інвестори як об’єкти інвестування вибирають ті підприємства, які протягом довгого часу успішно функціонують і мають гарну рентабельністю (віддачею вкладених коштів).

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Зовнішній вигляд євро