Комерційна концесія

Відповідно до статей ГК під комерційною концесією розуміється обов’язок одного боку (правовласника) передати другій стороні (одержувачу) право використовувати в підприємницькій діяльності комплекс виключних прав, зокрема право на товарний знак, право на комерційне позначення або ноу-хау за винагороду. При цьому переуступки прав від правовласника до одержувача не відбувається.

Сторонами вищевказаного договору можуть виступати комерційні організації та індивідуальні підприємці.

Обов’язковою умовою є укладення договору в письмовій формі. Крім того він підлягає державній реєстрації в державному органі виконавчої влади з інтелектуальної власності.

Договором може бути передбачено право користувача укладати договори субконцесії.

Винагорода виплачується одержувачем правовласнику за надані послуги у вигляді:

– Фіксованих разових або періодичних платежів;

– Відрахувань від виручки;

– Націнки на оптову ціну товарів;

– Іншій формі, передбаченій договором.

Договором концесії можуть бути передбачені певні обмеження прав сторін, наприклад – зобов’язання правовласника не надавати іншим особам аналогічні комплекси виключних прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або зобов’язання користувача продавати товари, виконувати роботи або надавати послуги виключно в межах певної території.

Бухгалтерський облік концесії

З огляду на, що користувач отримує лише право використовувати виключні права і передача прав від правовласника до користувача не відбувається, вони враховуються на балансі правовласника.

Об’єкти інтелектуальної власності, право на які отримав користувач, відповідно до укладеного договору комерційної концесії, він зобов’язаний врахувати на позабалансових рахунках.

Податковий облік концесії

Винагорода за користування винятковими правами (періодичні платежі або разовий платіж) підлягають включенню правовласником в доходи від основних видів діяльності. При цьому разовий платіж їм враховується рівномірно протягом усього терміну дії договору. Надання права використання об’єктів інтелектуальної власності обкладається ПДВ, тому на суму своєї винагороди правовласник зобов’язаний нарахувати ПДВ.

Винагорода підлягає обліку користувачем у витратах від основної діяльності. ПДВ, пред’явлений правовласником, користувач може прийняти до відрахування після відображення сум винагороди в обліку і отримання рахунку-фактури.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: