Командна модель економіки

Командно-адміністративна модель економіки – це друга за рахунком модель, яка вперше зародилася в стародавньому Єгипті. Вона характеризується тим, що в ній присутній сильний центр і державна власність.

Основні риси:

  • Фундаментом економіки є власність держави.
  • Ухвалення всіх економічних рішень покладається на державні органи, що реалізують свою діяльність централізовано.
  • Держава займається директивним плануванням, тобто самостійно визначає потреби і потреби всіх суб’єктів суспільства (призначає виконавців, постачальників, встановлює норми закупівлі і виробництва, а також приймає всі інші стратегічні рішення).
  • Всі наявні в державі засоби виробництва діляться між галузями в розрахунку на довгострокову перспективу.
  • Управління господарюючими суб’єктами відбувається з центру на основі Держплану.
  • Низька диференціація оплати праці.
  • Партійно-бюрократична система встановлює вартість, кількість і асортимент вироблених благ згідно з номенклатурою.
  • Активний розвиток промислово-військового комплексу.
  • Неможливість впровадження науково-технічних розробок через орієнтацію на кількісні показники виробництва.

Коли виконавча влада зловживає централізацією, в країні розвивається бюрократичний механізм, який негативно відбивається на існуючих економічних зв’язках (знижується зростання всієї господарська діяльність). Пояснюється це виникненням найбільшої монополістичної системи, яка за допомогою законів здатна придушити будь-яку конкуренцію. При цьому в розвитку сучасних наукових технологій відпадала будь-яка потреба.

Важливою особливістю командної системи є той факт, що центральні органи визначали потреби всього суспільства. Оскільки в великих масштабах деталізувати всі потреби неможливо, ступінь їх реалізації зводилася до мінімуму.

Ще однією значущою характеристикою країн з командною системою є розвиненість військового комплексу і відособленість партійної еліти, яким з боку держави виділялася значна частина всіх наявних ресурсів.

Непродуктивність командної системи пояснюється, в першу чергу, її несприйнятністю до наукових досягнень в сфері економіки, а також непідготовленістю до переходу на більш інтенсивний етап розвитку.

Посилання на основну публікацію