Колективна власність

Колективна власність є самостійною формою власності, паралельно з особистої і державної. Вона має на увазі під собою власність, що належить кооперативам, товариствам, товариствам та іншим організаціям.

Види колективної власності:

  • кооперативна;
  • акціонерна;
  • партнерська.

Для кооперативної форми власності характерна наявність індивідуалізму. Так, кожен член кооперативу бере активну участь у життєдіяльності підприємства. При цьому він має право керувати кооперативом і отримувати прибуток за підсумками господарської діяльності. Кооперативна форма власності вважається найперспективнішою в умовах ринкової економіки.

Акціонерна форма успішно поєднує в собі деякі переваги особистої і колективної власності. Вона утворюється за рахунок капіталовкладень громадян і організацій. Отриманий дохід (дивіденди) розподіляється між акціонерами.

В основі партнерської власності лежить капітал декількох осіб (пайовиків). Вони виступають співвласниками створеної компанії і отримують прибуток, яка пропорційна розміру зробленого ними внеску.

Підстави для виникнення колективної власності

Згідно із законом колективна власність виникає:

  • при об’єднанні грошової маси і майна окремих громадян і підприємств для створення нової організації (акціонерного товариства, кооперативу);
  • після реорганізації належать державі підприємств, в результаті чого утворюються нові господарські об’єднання;
  • при передачі в оренду державних підприємств;
  • завдяки пожертвам від фізичних осіб і організацій;
  • в результаті надання субсидій від держави.

Характерні особливості колективної власності

Головною відмінністю колективної власності від інших форм власності є її груповий характер.

Суб’єктом колективної власності виступає не окремий індивідуум, а спільнота господарів. У більшості випадків власники здійснюють жорсткий контроль над процедурою використання загального майна. Однак нерідко контролююча функція носить опосередкований характер, що дає можливість керівникам спільноти нераціонально розпоряджатись належними йому ресурсами.

Суб’єкти права власності

Серед суб’єктів колективної власності можна виділити:

  • трудові колективи державних підприємств;
  • колективи орендарів;
  • кооперативи;
  • акціонерні товариства;
  • профспілки;
  • інші господарські об’єднання;
  • політичні партії, громадські організації.

Якщо говорити про право колективної власності на земельні ділянки, то тут існують специфічні особливості, які проявляються в суб’єктний склад її учасників. Так, до них відносяться садові та сільськогосподарські товариства, садові кооперативи та сільськогосподарські підприємства.

Об’єкти права власності

Перелік об’єктів колективної власності залежить від її суб’єктивного складу. Якщо розглядати колективне підприємство, то воно може розпоряджатися пайовими внесками учасників, виробленою продукцією і прибутком, отриманим за підсумками комерційної діяльності.

Кооператив може володіти будівлями, доходами, внесками учасників, випущеної продукцією і майном, яке було придбано на законних підставах.

Акціонерні товариства є власниками майна, набутого після реалізації своїх акцій і прибутком, отриманим в процесі комерційної діяльності.

Громадські організації є власниками майна, яке потрібно для здійснення ними діяльності, передбаченої статутними документами. До них відноситься таке:

  • гроші, цінні папери України;
  • об’єкт нерухомості;
  • транспортні засоби;
  • благодійні внески;
  • окремі підприємства.

Особливості управління колективною власністю

Власником колективного майна є група громадян або організацій, а функція управління належить загальним зборам учасників. Можуть бути створені спеціальні виконавчі органи, які здійснюють керівництво підприємством в період між зборами. Для цієї мети з числа учасників обирають президента, голови або правління. Досить часто діяльність виконавчих органів контролюється за допомогою наглядової ради, ревізійної комісії.

Функції та повноваження створених органів визначаються внутрішніми документами. Наглядова рада зазвичай створюється тоді, коли кількість учасниць виконавчого органу підприємства перевищує 50 осіб. При цьому члени наглядової ради, правління або голова кооперативу обираються тільки з учасників кооперативу.

...
ПОДІЛИТИСЯ: