Коефіцієнти капіталізації

Коефіцієнти капіталізації – група параметрів, які характеризують діяльність підприємства і здатність правильно використовувати наявний в розпорядженні капітал. До таких параметрів можуть бути віднесені наступні коефіцієнти – фінансової стійкості, фінансової автономії, фінансового ризику, маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт капіталізації – параметр, що представляє собою співвідношення позикового капіталу компанії до її сумарної капіталізації. Завдання коефіцієнта капіталізації – відобразити, наскільки грамотно використовується особистий капітал компанії. Міжнародна назва коефіцієнтів капіталізації – «Capitalization ratios».

Коефіцієнт капіталізації – показник, який розраховують фінансові аналітики для оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Розрахунок проводиться шляхом ділення загальної суми зобов’язань підприємства до його загальної капіталізації. Чим нижче одиниці результат, тим вище рівень стійкості організації. В даному випадку капіталізація – це сумарна вартість компанії, сформована з двох показників – прямий ринкової ціни активів та інших ресурсів нематеріального характеру.

Коефіцієнт капіталізації (для нерухомості) – параметр, який показує кореляцію між ринковою ціною об’єкта нерухомості і загальним обсягом прибутку, що генерується в процесі експлуатації будівлі (наприклад, здача приміщень в оренду).

Сутність і особливості коефіцієнтів капіталізації

За своєю структурою коефіцієнти капіталізації входять в основну групу, що характеризує стійкість компанії в цілому і її платоспроможність в довгостроковій перспективі. Як правило, коефіцієнти капіталізації знаходяться в одній групі з іншими важливими параметрами, наприклад, коефіцієнтами фінансового важеля. Сюди ж відносяться параметри, що характеризує відношення власних і позикових коштів компанії.

За своєю сутністю коефіцієнт капіталізації допомагає визначити, наскільки керівництво компанії якісно і ефективно розпоряджається капіталом. Також за цим параметром можна судити про залежність організації від позикового капіталу. По суті, коефіцієнт капіталізації – це параметр, що характеризує стійкість підприємства в поточних ринкових умовах.

Числове значення коефіцієнта аналізується наступним чином:

1. Якщо коефіцієнт капіталізації з плином часу падає, то можна зробити наступні висновки:

  • – керівництву вдалося заробити більше чистого доходу на звітний період часу;
  • – підприємству вдається фінансувати поточну діяльність за рахунок особистих коштів;
  • – підвищується інвестиційна привабливість об’єкта.

2. Якщо коефіцієнт капіталізації з плином часу зростає, то це говорить про наступне:

  • – компанія в процесі діяльності стала більше залежати від позикових коштів;
  • – підвищився ризик підприємницької діяльності. У будь-який момент компанія може не розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями і оголосити себе банкрутом;
  • – падає інвестиційна привабливість. Імовірність залучити кредитні кошти в таке підприємство наближається до нуля.

Коефіцієнт капіталізації – справжній помічник для кількох учасників ринку:

– інвесторів, які планують вкласти свої кошти в те чи інше підприємство. Чим вище параметр капіталізації має компанія, тим більше перспектив для потенційного інвестора, і тим вище ймовірність, що він вкладе свої кошти в бізнес. З іншого боку, занадто високий коефіцієнт – це також погано, адже знижується дохідність компанії, і як наслідок, зменшується прибуток інвестора;

– кредиторів. Тут ситуація складається протилежним чином. Чим нижче коефіцієнт капіталізації, тим більше стійкість компанії і тим безпечніше кредитувати таку організацію. У своїй практиці при видачі комерційного кредиту більшість банків оцінюють даний коефіцієнт. Його параметр є одним з критеріїв в ухваленні рішення про видачу позики;

– фінансових аналітиків компанії. Аналіз коефіцієнта капіталізації проводять і працівники компанії, щоб визначити реальну залежність підприємства від позикових коштів і виробити механізм для подальшого підвищення цього параметра.

Коефіцієнт капіталізації має безліч синонімів, які зустрічаються в сучасній фінансовій літературі. Даний параметр називають коефіцієнтами фінансового левериджу, фінансового ризику, залучення, самофінансування, відношення позикових і власних коштів і так далі.

Ще один важливий момент – нормативний коефіцієнт капіталізації. У більшості книг з економіки та фінансів рекомендована величина даного параметра – одиниця. Тобто компанія повинна в рівній мірі мати як власний, так і позиковий капітал (співвідношення 50 на 50).

На практиці в економічно розвинених країнах показник коефіцієнта капіталізації вище і становить близько 1,5. Це означає що в підприємстві 60% – це позикові кошти, а 40% – власний капітал.

Посилання на основну публікацію