Коефіцієнт покриття

Коефіцієнт покриття (в загальному плані) являє собою групу показників, які дають шанс розглянути реальну ліквідність підприємства в різних сферах. Коефіцієнт покриття – відношення між активами підприємства (капіталом) і загальним обсягом його боргів. Параметр показує платоспроможність організації в умови продажу наявних запасів і виплати короткострокових дебіторських боргів.

Коефіцієнт покриття (для активів) – параметр, який дозволяє оцінити здатність компанії виплачувати заборгованість шляхом використання наявних у розпорядженні коштів. Розрахунковий параметр показує, яку частину активів потрібно витратити для виплати заборгованості. Для обчислення коефіцієнта, як правило, використовуються дані про готівці і матеріальних активах (нематеріальний капітал до уваги не береться). Коефіцієнт покриття активів дозволяє інвесторам побачити на власні очі поточні успіхи організації, а також оцінити ймовірність банкрутства.

Коефіцієнт покриття (для відсотків) – параметр, що дозволяє оцінити розмір доходу до виплати відсотка за позиками і виплати податків з урахуванням витрат, пов’язаних з погашенням відсотків. За коефіцієнтом покриття відсотків можна судити, на яку межу може знизитися операційний дохід, при якому компанія зможе обслуговувати відсотки по кредиту.

Коефіцієнт покриття (для аналізу неплатоспроможності) відображає частку короткострокових позик, які можна покрити за допомогою наявних у розпорядженні активів. Також параметр показує здатність компанії перетворювати наявні активи в готівку.

Сутність і особливості коефіцієнта покриття

При розрахунку платоспроможності компанії, як правило, проводиться аналіз наступних коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт покриття активів – параметр, який дорівнює відношенню поточних (оборотних) коштів до короткострокових боргах (поточних пасивів). Інформація для розрахунків, як правило, береться з бухгалтерського звіту підприємства. Чим вище цього показник, тим більшою платоспроможністю може похвалитися підприємство. Коефіцієнт покриття активів зайвий раз підтверджує, що не весь капітал організації може бути проданий в терміновому порядку.

Коефіцієнт покриття має багато синонімів. Найбільш популярний з них – коефіцієнт поточної ліквідності. Використовуються такі найменування, як «cash ratio», «cash asset ratio», CR, «current ratio» і так далі.

До функцій коефіцієнта покриття активів можна віднести:

– відображення здатності компанії своєчасно виплачувати свої борги в період одного виробничого циклу. Тут мається на увазі період часу, необхідний для виробництва і продажу якоїсь однієї партії товару;

– отримання даних про платоспроможність організації, тобто його здатності справлятися зі своїми боргами за допомогою наявних активів (запасів, готівки, дебіторських боргів);

– отримання корисної інформації щодо якості побудови операційного циклу підприємства, а також здатності швидко перетворювати виготовлений товар в готівку. У разі коли підприємство не здатне справлятися зі своєчасним погашенням дебіторської боргів або відрізняється тривалим терміном оборотності запасів, то високий ризик появи проблем з ліквідністю;

– елементи коефіцієнта покриття, а саме поточні борги і активи можна застосовувати для розрахунку обсягу оборотних коштів (коефіцієнта оборотного капіталу);

– розрахунок коефіцієнта – додаткова можливість для інвесторів і керівників оцінити перспективи і платоспроможність організації.

Розрахунок коефіцієнта покриття можна зробити по простому висловом:

Коефіцієнт покриття = Оборотні (поточні) кошти / Поточні борги (пасиви, зобов’язання) компанії.

Оборотні (поточні) кошти підприємства – це:

  • – готівка, яка є в касі і на банківському рахунку, а також еквівалент грошових коштів;
  • – дебіторські борги з урахуванням резервних коштів для покриття безнадійної заборгованості;
  • – загальна вартість засув ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей). Останні повинні відрізнятися швидкою оборотністю в межах одного року;
  • – інші оборотні кошти (вкладення грошей в акції або облігації, майбутні витрати і так далі).

Поточні зобов’язання – це:

  • – непогашені вимоги з боку бюджетних структур і постачальників;
  • – кредити, що вимагають погашення в найближчі терміни;
  • – інші поточні пасиви.

Аналіз коефіцієнта покриття проводиться з урахуванням таких особливостей:

– оптимальний коефіцієнт покриття для різних галузей економіки – від 1.5 до 2.5. Величина даного параметра може змінюватися в залежності від ряду критеріїв – галузі, ринку і так далі;

– зниження коефіцієнта покриття активів менше 1 свідчить про зменшення платоспроможності підприємства, зниження його фінансової стабільності. У такій ситуації можна робити висновок про неможливість компанії оплатити свої борги за умови, коли термін погашення настає в даний момент.

Посилання на основну публікацію