Книга цінних паперів

Книга цінних паперів – економічний термін, який може трактуватися по-різному. Як правило, в книзі цінних паперів ведуться облікові операції, пов’язані з випуском, продажем або купівлею акцій, облігацій, векселів та інших цінних паперів. Вести книги можуть звичайні інвестори, компанії-емітент, банківські фірми, кредитори (особливо це стосується векселів і облігацій) і так далі. Конкретних умов ведення книги немає, але матеріали в ній повинні бути представлені і описані так, щоб можна було без зайвих труднощів складати на основі книги фінансові звіти.

Зміст книги цінних паперів

Які основні положення щодо цінних паперів повинні вказуватися в будь-якій книзі, ким би вона не велася? Розглянемо кожне положення окремо, перше – тип цінного паперу. Майже кожній людині відомо, що існують різні види паперів, у кожної є свої особливості: вексель містить умову виплати зайнятої грошової суми в певний термін, акція приносить дивіденди і так далі. Тип цінного паперу повинен бути зазначений в обов’язковому порядку. Якщо ми маємо справу з акцією, то не варто забувати про приписку: звичайна це акція чи привілейована.

Друге положення – кількість цінних паперів в даній категорії і, бажано, який відсоток наявну кількість становить від загального числа випущених паперів. Припустимо, деякий акціонерне товариство випустило сто акцій, інвестор придбав п’ятдесят п’ять з них. У книзі необхідно вказати, що в наявності є п’ятдесят п’ять акцій, що становить п’ятдесят п’ять відсотків від загального числа випущених паперів. Чому це важливо? Тому що впливає на права та обов’язки інвестора. У розглянутому прикладі придбання п’ятдесяти п’яти відсотків акцій дозволяє інвестору контролювати практично всі рішення, які будуть прийматися в компанії (бо він зробив контролюючу інвестицію).

Третє положення – загальна сума капіталу, який був вкладений в покупку цінних паперів. Знаючи про вкладеному капіталі, інвестор зможе робити припущення про те, як швидко проінвестовані гроші повернуться до нього назад, тобто судити про терміни окупності інвестицій.

Четверте положення – вартість цінного паперу. Для акції вартість відповідатиме курсу, за яким було придбано виріб, для векселя вартістю буде загальна сума грошових коштів, яка в ньому зазначена. Для акцій необхідно тут же вказувати дивіденд, тобто той дохід, який вони приносять. Як і загальна сума капіталу, вартість цінного паперу дозволяє судити про терміни повернення грошей. Адже якщо курс акції, припустимо, збільшиться в два рази, то можна буде продати половину портфеля і повернути собі всі вкладені гроші.

П’яте положення – особливості конкретного цінного паперу. Наприклад, якщо боржник прострочив вексель, то кредитор зазначає у своїй книзі цінних паперів, що за векселем нараховуються пені згідно з положенням про векселі. Це дасть в майбутньому додатковий прибуток, яку необхідно буде внести у фінансовий звіт.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: