Кліринговий сеанс

Кліринговий сеанс – певні процедури, які чітко прописані в правилах клірингу, що виконуються спеціально створеною структурою (кліринговим центром). Основне завдання клірингового сеансу – виконання зобов’язань, які передбачені угодами на клірингова обслуговування і терміновими договорами між учасниками торгів. В межах клірингового сеансу здійснюється підрахунок початкової маржі, визначення торгового ліміту, обчислення вільних коштів (або заборгованості) кожного з учасників.

Кліринговий сеанс – процедура, протягом якої відбувається розподіл за зустрічним зобов’язанням між учасниками біржі. Як правило, сеанс клірингу складається з трьох ступенів:

  • – приймання та накопичення всіх розрахункових паперів, що стосуються переказу грошей від учасників угод;
  • – розрахунку для кожного з учасників розміру чистого позиції. Обчислення робиться як різниця між двома видами заборгованості – кредиторської та дебіторської;
  • – останньої стадії розрахунків, яка має на увазі безпосереднє вчинення перекладу (списання) коштів з урахуванням чистих позицій по рахунках учасників.

Сутність клірингового сеансу

Саме поняття клірингу включає в себе процес взаєморозрахунків між двома учасниками торгів. У період клірингового сеансу проводиться остаточний взаємозалік вимог і зобов’язань між ними. У практиці міжнародних торгів виділяється три основних види клірингу – валютний, міжбанківський і товарний.

Найбільшою популярністю користується міжбанківський кліринг, який існує практично в кожній країні з розгалуженою банківською структурою. В період проведення клірингу банки приймають чеки і ряд інших платіжних документів від своїх клієнтів і клієнтів інших банківських установ. Міжбанківський кліринг популярний, адже він суттєво прискорює процедуру розрахунків і робить витрати по операціях мінімальними.

Основні завдання з проведення клірингу покладаються на клірингові палати, які здійснюють остаточні залік взаємних вимог. У свою чергу, комерційні банківські установи приймають до виплати платіжні паперу, що виписуються на будь-який з банків або відділення. Далі ці документи йдуть в розрахункову палату для подальшого сортування. Оплата здійснюється за остаточним сальдо.

Кліринг набув широкого поширення і на біржі при здійсненні операцій з різними активами. По суті, це система безготівкових розрахунків, яка базується на проведенні багатостороннього заліку взаємних зобов’язань. Тут також все процедури завершуються вчиненням платежів – різниці між обсягом зобов’язань. При цьому всі клірингові розрахунки носять назви сеансів.

Початок клірингового сеансу – це збір усіх необхідних для розрахунку паперів від сторін угоди на подальший переклад фінансових засобів і необхідних активів. Далі проводиться розрахунок чистої позиції учасника угоди по рахунку, відкритому в клірингової палаті. Зокрема, розраховується загальне сальдо (по кредиту і дебіт), яке має місце за результатами клірингу. Розрахунок чистої позиції обчислюється за простою формулою – сумарна кредиторська заборгованість «мінус» сумарна дебіторська заборгованість учасників.

Якщо після розрахунку позиція виявилася позитивною, то її необхідно закривати або врегулювати. З метою вирішення цього завдання учасники клірингових операцій виробляють резервування на своїх рахунках необхідної суми (так званого «підкріплення»).

На завершальному етапі проводиться остаточний розрахунок за операціями клірингу. Тут виконуються основні завдання – переклад (списання) необхідної суми, яка відповідає чистим позиціях по рахунках, а також переклад цінних паперів.

Посилання на основну публікацію