Кластер

Кластер (в загальному сенсі) – смакота декількох однорідних елементів в єдину самостійну одиницю, що має унікальні властивості. Поняття «кластер» застосовується в різних галузях – математиці, музиці, сфері інформаційних технологій, астрономії, лінгвістці, економіці.

Структура кластера

Кластер в економіці – певна група компаній (фінансово-кредитних установ, університетів), які доповнюють один одного і підсилюють конкурентні особливості однієї окремо взятої організації і кластера в цілому. Особливість кластера – наявність здорової конкуренції серед його учасників, певні зв’язки щодо комплектуючих, сировини, товарів, послуг і так далі.

Кластер можна виділити за кількома характерними ознаками:

 

  • – спорідненості технологій, застосовуваних в організаціях, що входять в один кластер;
  • – максимальної географічної наближеності друг до друга;
  • – активного застосування інноваційних технологій і участі в їх розробці;
  • – загальних рисах в сировинній базі.

 

Кластер, як освіта, має наступні цілі:

  • – забезпечити ефективне прогнозування і аналіз в галузі, що цікавить. Кластер являє собою потужний об’єкт для вивчення;
  • – сформувати повноцінну стратегію і підтримку розвитку регіону, підвищити конкурентоспроможність, прискорити процеси створення інноваційної продукції, збільшити рівень прибутку і зайнятість населення, підняти продуктивність.

Кластер: розвиток, структура і особливості

В економіці поняття «кластер» з’явилося досить недавно. Першим дослідником в даній галузі був Альфред Маршал, якому вдалося розробити підходи кластерної політики ще в кінці 19 століття, але в подальшому ідею ніхто не підхопив. Знадобилося багато часу, щоб сформувати типи екологічних районів і об’єднати їх в єдині «підгрупи».

При цьому сам термін «кластер» є і зовсім молодим. Він з’явився лише на початку 90-х років минулого століття, завдяки діяльності Майкла Портера. При цьому умовно всі кластери можна розбити на кілька типів учасників:

  • – основні суб’єкти. До таких можна віднести різні види компаній, починаючи від найдрібніших до справжніх гігантів;
  • – органи влади – суб’єкти місцевого, регіонального або національного рівня. У цю ж категорію можна віднести інститути розвитку;
  • – інноваційно-дослідне формування. Тут мова йде про об’єднання в кластер цілої групи освітніх установ (в тому числі і великих вузів), центрів комерціалізації, інжініронгових структур, дослідницьких компаній і так далі;
  • – структури, що пропонують суміжні типи послуг. В основі такого кластера – консалтингові компанії, фінансові структури і так далі.

В історичному форматі кластер має промисловий тип. Перші подібні освіти з’явилися ближче до середини двадцятого століття в Італії. Згодом вектор розвитку кластера почав зміщуватися в бік інноваційної діяльності. Зокрема, все більше уваги приділяється розвитку промислово-інноваційного кластеру.

Головна відмінна риса кластера від звичайного промислового регіону з групою схожих підприємств – це не тільки конкуренція між собою, а й активна співпраця. Пошук рішення відбувається колегіально, що прискорює процес створення нових технологій і сприяє розвитку науки в цілому.

При цьому сфера співпраці дуже широка (мова йде про взаємодію не тільки в науковому плані). Усередині кластера можуть колегіально вирішуватися питання інфраструктури, проблеми підбору кадрів, загальні тенденції розвитку і так далі. В таких умовах на перші ролі виходить структура взаємодії, наявність стійких соціальних зв’язків між підприємствами, рівень довіри між ними.

З іншого боку всередині кластера може вестися боротьба за кращі кадри і ринок збуту. Але при наявності активного співробітництва всі ці прагнення направляються в одне русло, що дозволяє ефективно підготувати ринок робочої сили, забезпечити виробництво якісною сировиною, налагодити обмін знаннями і так далі.

Найчастіше кластер – це мережа, яка може працювати при наявності або відсутності центральної ланки. Функціонування може здійснюватися в різних форматах – у вигляді оформленої офіційно структури або ж без якоїсь однієї керуючої організації і членства.

Кластер – це одна з найбільш сприятливих зон для початківців підприємств, які тільки почали свій шлях розвитку. При цьому ядром такої смакоти все одно залишаються великі компанії (одна або ціла група). Такі ситуації все частіше складаються в сфері ядерних технологій або автомобільної промисловості.

Посилання на основну публікацію