Класифікація внутрішньої позики держави

Внутрішні боргові зобов’язання можуть бути короткостроковими (до одного року), середнього терміну дії (до 5 років) або довгостроковими (до 30 років).

По праву випуску або по суб’єктах позикових відносин вищевказані боргові зобов’язання держави класифікуються на:

  • розміщуються центральними органами влади;
  • розміщуються місцевими органами влади.

Внутрішню позику держави може реалізовуватися серед:

  • громадян країни;
  • юридичних осіб;
  • і серед громадян, і серед підприємств.

За методами розміщення внутрішні боргові зобов’язання класифікуються на:

  • добровільні;
  • примусові;
  • розміщуються за передплатою.

Слід зазначити, що на сьогоднішній день використовуються виключно тільки позики на добровільних підставах. Примусові кредити застосовуються на території держав, які відрізняються присутністю тоталітарного режиму управління.

Державні облігації в залежності від обов’язків позичальника дотримуватися термінів погашення кредиту можуть бути:

  • зобов’язаннями без права довгострокового погашення;
  • зобов’язаннями з правом довгострокового погашення.

Внутрішню позику держави за формою виплати прибутку ділиться на:

  • процентно-виграшний (власники боргових зобов’язань цього виду кредиту щорічно отримують твердий, стабільний дохід);
  • виграшні (одержувач має доходом у вигляді виграшу в момент погашення облігації);
  • цільові або безпроцентні (передбачається виплата прибутку власникам облігацій або гарантується здобуття конкретної відповідної продукції, попит на яку не задовольняється в момент випуску позики).

Варто відзначити, що держоблігації в залежності від методу визначення прибутку можуть приносити:

  • твердий дохід;
  • змінну прибуток.

Крім того, внутрішній займ держави може бути:

  • облігаційних (передбачає емісію цінних паперів);
  • Безоблігаційні (оформляється шляхом підписання контрактної угоди або ж шляхом записів в спеціальних боргових книгах).

Також в залежності від забезпечення внутрішній займ держави класифікується на:

  • заставної;
  • беззаставні.

Фахівці відзначають, що внутрішній займ держави може бути виправданим лише в тому випадку, якщо він застосовується ефективно.

Посилання на основну публікацію