Класифікація податків

Податком називається обов’язковий безоплатний платіж, який в примусовому порядку стягується держорганами з суб’єктів господарювання і фізичних осіб з метою фінансування діяльності держави. Класифікація податкових платежів має на увазі поділ податків на різноманітні групи, сформовані на основі певних ознак.

Особливості класифікації податків

Класифікація забезпечує систематизацію податків, що, в свою чергу, дозволяє правильно упорядкувати платежі і уникнути їх дублювання. Завдяки цьому забезпечується оптимальний розподіл податкового тягаря. Серед основних класифікаційних ознак можна виділити:

1. За методом стягнення податків:

  • Прямі податкові платежі. Їх стягують безпосередньо з грошових доходів або майна платника податків. Наприклад, податки на прибуток, доходи (ПДФО), а також майно (фіз. Осіб і суб’єктів господарювання);
  • Непрямі податки. Їх стягують в формі надбавок на вартість товару або тариф послуги, які виплачує кінцевий споживач. Цей вид податків ніяк не залежить від рівня доходів покупця. Наприклад, ПДВ, акцизні податки, мита.

2. З точки зору встановлених податкових ставок:

Тверді податки – це платежі, для яких розмір ставки встановлюється в абсолютній величині (грошовій сумі) на одиницю бази оподаткування. Наприклад, акцизний податок на алкоголь, в якому встановлюється тверда ставка на 1 літр етилового спирту;

Процентні податки – розмір ставок встановлюється у відносній величині (відсотках). Вони поділяються на:

Пропорційні податки – відрізняються ставками, встановленими у вигляді зафіксованого відсотка від грошового доходу або вартості власності. Наприклад, податок на прибуток, що має на увазі єдину ставку для будь-якого розміру прибутку;

Прогресивні податки – величина їх ставки зростає разом зі збільшенням оподатковуваного об’єкта. Наприклад, ПДФО в США, в якому ставка збільшується з ростом отриманого доходу;

Дигресивні (регресивні) податки – розмір їх ставок знижується з ростом оподатковуваного об’єкта. На сьогоднішній день прямі регресивні податки не використовуються ні в одній податковій системі, проте, непрямі податки наділені регресивним характером. Наприклад, ПДВ поглинає значну частину заробітків людей з маленькими доходами (300 $ ПДВ займає 30% доходу розміром в 1000 $). У той же час високоприбуткові групи платників податків при такому ж рівні споживання сплачують незначну суму по відношенню до загальних доходів (300 $ ПДВ поглинає всього 10% доходу розміром в 3000 $).

3. За видами призначення податкових платежів:

Загальні податки – це надходження, які не закріплені ні за якими видами державних витрат. Після акумулювання в бюджеті ці податки обезличиваются і використовуються на різні цілі, заплановані бюджетом. До них зараховується більшість податкових платежів;

Спеціальні (марковані) податки – це надходження, закріплені за певними державними витратами. Такі податки використовуються виключно на цільові призначення. Наприклад, надходження від транспортного податку повинні бути спрямовані виключно на фінансування дорожньої галузі.

5. З точки зору оподатковуваного об’єкта:

  • Виплачуються з майна;
  • Виплачуються з ресурсів;
  • Виплачуються з доходів або прибутку;
  • Виплачуються на споживання.

6. Виходячи з джерела виплати податку

  • Платежі з індивідуальних доходів (чистого прибутку компанії, доходів фіз. Осіб);
  • Платежі з фінансових результатів (з прибутку до оподаткування) – рекламний податок;
  • Платежі від витрат виробництва та обігу – земельний податок;
  • Платежі з виручки від продажів (ПДВ).

7. Поділ податків виходячи з повноти прав їх використання:

  • Закріплені податки (їх також називають власними) – це платежі, які повністю направляються в конкретний бюджет;
  • Регулюючі податки – платежі, які одночасно розподіляються в кілька різних бюджетів відповідно до пропорцій, встановлених національним законодавством.

8. По термінах виплати:

  • Періодичний (регулярний, поточний) платіж, який систематично виплачуються в бюджет з урахуванням передбачених законодавством строків. Наприклад, податок на прибуток, єдиний податок;
  • Термінові (разові) платежі, що не наділяються регулярним характером, а виплачуються в момент настання деяких подій або здійснення дій. Наприклад, ПДВ, акцизний збір податок на майно фіз. осіб.

 

Посилання на основну публікацію