Інструменти монетарної політики

Монетарна або кредитно-грошова політика входить до стабілізаційної (антициклічної) політику і використовується для згладжування коливань в економіці. Монетарна політика поряд з іншими видами стабілізаційної політики забезпечує:

  • Стабільне економічне зростання.
  • Повну зайнятість ресурсів.
  • Стабільний рівень цін.
  • Урівноваження платіжного балансу.

Антициклічна політика управляє економічною кон’юнктурою, виконуючи регулювання сукупного попиту. Регулювання проводиться за допомогою контролю грошового ринку і, в першу чергу, грошової маси.

Визначення та здійснення монетарної політики належить до компетенції центрального банку. Проте, зміни, що стосуються відбуваються в галузях економіки пропозицій грошей, є результатом операцій, вироблених як центральним банком, так і комерційними банками і небанківським сектором (домогосподарствами і фірмами).

Як тактичних цілей (цільових орієнтирів), які переслідуються монетарною політикою центробанку, виступають:

  • Здійснення контролю пропозиції грошей.
  • Регулювання рівня процентної ставки.
  • Здійснення контролю коливань обмінного курсу національної валюти.

Грошова база і грошовий мультиплікатор відчувають вплив з боку центрального банку, яке проводиться регулюванням величини кредитних ресурсів, наданих комерційним банкам та банківській мультиплікатору.

Застосування інструментів монетарної кредитно-грошової політики

Інструменти монетарної політики, що дозволяють виконувати контроль кількості грошової маси, включають:

  • перегляд норми резервних вимог;
  • регулювання облікової ставки відсотка (ставки рефінансування);
  • здійснення операцій в умовах відкритого ринку

Внесення змін до норму обов’язкових резервів

До інструментів монетарної політики відносять внесення змін до норм резервних вимог. До резервних вимог (обов’язкових резервах) відносяться деякі депозити комерційного банку, що зберігаються як безпроцентні вклади в центробанку (при існуванні в країні резервної банківської системи) або як готівку.

Обов’язкові (необхідні) резерви повинні мати величини, які визначаються згідно з нормою, встановленою у вигляді відсотка від суми всіх депозитів. Її розраховують за спеціальною формулою:

Rобяз = D х rr

Під Rобяз. мається на увазі сума необхідних резервів, під D – сума всіх депозитів, під rr – процентне значення норми необхідних резервів.

Кожен вид депозитів має свою норму необхідних резервів, її значення збільшується з підвищенням ступеня ліквідності депозитного вкладу. Наприклад, депозити до запитання мають більш високу норму, ніж строкові.

Механізм скорочення пропозиції грошей – підвищення норми обов’язкових резервів

При підвищенні центральним банком норми необхідних резервів відбувається скорочення пропозиції грошей внаслідок двох причин.

1) До першої причини можна віднести скорочення кредитних можливостей банку – суми, яка може бути їм надана в позику. Кредитна можливість банку дорівнює різниці суми депозитів банку та величини його необхідних резервів. Збільшення норми необхідних резервів призводить до зростання суми тих резервів, які не можуть бути використані комерційним банком для здійснення кредитування (у вигляді кредитних ресурсів) і одночасного скорочення кредитних можливостей. Таким чином, при збільшенні загальної суми депозитів на 1 тис. Доларів при значенні норми необхідних резервів 10% кредитна можливість комерційного банку складе 900, а при значенні норми 20% – складе 800.

2) Другою причиною є визначення норми необхідних резервів величини, яку має банківський (депозитний) мультиплікатор (визначається за формулою mult = 1 / rr, при rr, рівному значенням норми необхідних резервів). При зростанні норми необхідних резервів на 10% банківський мультиплікатор знижується на 5 одиниць. В результаті внесення змін до норму необхідних резервів впливає на рівень грошової маси двома способами: зміною кредитної можливості комерційного банку і зміною значення мультиплікатора банку.

Зі зміною величини кредитної можливості (резервів) комерційного банку змінюється величина грошової бази, яка визначається підсумовуванням готівки і резервів за формулою:

Н = С + R

а зі зміною значення банківського мультиплікатора досягається зміна значення грошового мультиплікатора (визначається за формулою (1 + сr) / (cr + rr)).

Слід враховувати можливість вагомих і непередбачуваних змін грошової маси при змінах норми необхідних резервів навіть в незначній мірі. Наприклад, якщо норма становить 10%, пропозиція грошей складе 9000

за формулою: ΔМ1 = ΔК1хmult1

а при 20% пропозицію грошей становитиме 4000.

 

Посилання на основну публікацію