Інструменти монетарної політики

Всі інструменти Центрального Банку можна класифікувати:

1. По об’єктах, на які вони впливають:

– кредитна експансія. Проводиться для зростання зайнятості у населення і підйому загальних обсягів виробництва;
– кредитна рестрикція. Основне завдання таких заходів – захистити економіку країни від «перегріву» (підвищеної активності) і знизити зростання інфляції.

2. За формою інструменти монетарної політики можуть бути:

– прямими. Такі інструменти мають вигляд різних директив, інструкцій або розпоряджень. Вказівки в цьому випадку виходять від основного регулятора – Центрального Банку;
– непрямими. В цьому випадку Центральний Банк спрямовує свої зусилля на створення конкретних умов грошового ринку для досягнення кінцевих цілей.

3. За особливостями параметрів:

– якісні інструменти. Припускають безпосереднє регулювання банківських кредитів;
– кількісні інструменти. Тут ЦБ впливає на можливості комерційних банків в плані кредитування і залучення позик.

4. За періодом дії:

– короткострокові. За допомогою їх реалізації можна досягти проміжних (в кращому випадку – тактичних) цілей;
– довгострокові. Дія інструментів спрямоване на досягнення поліпшень в економічній сфері протягом тривалого часу (від року і більше). При правильно вибудуваної політиці можливе досягнення стратегічних цілей.

Основний монетарної політики є такі інструменти:

1. Зміна нормованої величини резервів. Цей параметр характеризує частину від загального обсягу депозитів комерційних структур, які повинні зберігатися в ЦБ (резервна система) або у вигляді готівки. Обсяг обов’язкових резервів вираховується за простою формулою:

R зобов = D * rr,

де rr – необхідний обсяг обов’язкових резервів,%,
D – загальний обсяг депозитів на рахунку банку;
– Rобяз – величина обов’язкових резервів.

По суті, комерційні банки повинні тримати в ЦБ якийсь відсоток від загального балансу депозитних вкладів. У кожного виду депозиту є своя нормована величина. Чим вища ліквідність вкладу, тим більше відсоток.

Якщо ЦБ проводить політику по збільшенні норми резервів, то це призводить до різкого зниження обсягів грошей. Причини тут дві:

– знижуються можливості комерційного в плані кредитування;
– скорочується обсяг банківського мультиплікатора.

Обов’язкові резерви ЦБ України для комерційних банків

2. Зміна облікової ставки (ставки рефінансування) – другий за важливістю інструмент сучасних банків. Цей параметр показує, під який відсоток Центральний Банк надає позики комерційним банкам. Невеликі фінансові структури часто змушені вдаватися до кредитів для вирішення термінових питань – реалізація виплат клієнтам, пополненіерезервов і так далі.

Центральний банк, знижуючи або збільшуючи процентну ставку, може безпосередньо діяти на пропозицію грошей. Чим більше ставка рефінансування, тим менше комерційні банки будуть вдаватися до позик, і тим рідше будуть видавати кредити самі. При зниженні ставки рефінансування відбувається зворотний процес.

Зміна ставки рефінансування складно назвати гнучким інструментом кредитно-грошової політики країни. Причина – невеликий відсоток позик у Центрального Банку, який не перевищує 3-4% загального обсягу банківських резервів. При цьому сам ЦБ не дозволяє невеликим структурам зловживати можливість оформлення позик. Кредити видаються тільки в тому випадку, якщо вони виправдані і сприяють вирішенню поточних проблем.

3. Вихід на відкритий ринок і проведення операцій з цінними паперами. Такий інструмент має на увазі купівлю (продаж) ЦП цінних паперів. Всі дії проводяться на вторинному ринку (працювати на первинному ринку ЦБ заборонено). В якості основних активів виступають казначейські векселі і держоблігації. У першому випадку держава отримує дохід від різниці між купівлею і викупом, а в другому – від відсотків.

Купівля цінних паперів ЦБ сприяє підвищенню резервів комерційних структур. При цьому є два варіанти:

– при купівлі державних облігацій або векселів у комерційного банку резерви останнього зростають, підвищуються його кредитні можливості. Активи фінансової установи збільшуються на всю суму угоди;

– при купівлі цінних паперів у населення (компаній, домогосподарств і так далі), продавець отримує в ЦБ чек. При цьому він все одно відносить його в комерційний банк і покладає на свій рахунок. Можливості банку також зростуть, але не на всю суму, а тільки на якийсь відсоток, адже частина від цих коштів не може бути використана (вона повинна відходити до обов’язкових резервів ЦБ).

Купівля цінних паперів Центральним Банком – одне з найбільш ефективних дій під час спаду економіки. У зворотному випадку (при “перегрів”) здійснюється продаж активів, що сковує можливості комерційних банків, істотно знижує їх резерви і, відповідно, обсяг грошових коштів в обігу.

Посилання на основну публікацію