Функції міжнародної валютної системи

Основні:

  • Ліквідність – наявність необхідної кількості міжнародних резервних активів, для можливості оплати за зобов’язання, а також допомоги в збалансуванні платіжних балансів
  • Регулювання – виправлення диспропорцій платіжного балансу
  • Управління – створювати впевненість у функціонуванні системи.

Вторинні:

  • Погоджувати режим валютного курсу
  • Визначати дохід від емісії валюти

Головним завданням міжнародної валютної системи є створення умов для виробництва, забезпечення ефективного і безперешкодного функціонування економічної системи, а також здійснення міжнародних платежів і налагодження зовнішньоекономічних зв’язків.

Міжнародна валютна система складається з таких елементів:

– валюти різних видів

– сукупність валютних бірж і банків

– міжнародні інститути, що регулюють валютні відносини

– законодавча база для регулювання валютних відносин.

Валютою називається – як правило грошова одиниця, яка приймає участь в міжнародних розрахунках. Це може бути, як банкноти або ж електронні гроші, так і векселі, акредитиви тощо

Групи валют:

  • Вільно конвертовані (долар, ієна, фунт стерлінгів, євро) – не обмежені законодавством щодо здійснення обмінних операцій.
  • частково конвертовані
  • неконвертовані

Вільно конвертовані валюти – це резервні валюти, так як за допомогою них накопичуються золотовалютні резерви центральних банків відповідних держав.

Так як грошові одиниці мають властивість прирівнюватися один до одного, до певної міри – цей процес називається валютним курсом. Валютний курс є вираженням вартості однієї валюти в грошових знаках іншої країни.

Валютний курс знаходиться постійно в динаміці, тому що він складається на валютному ринку або валютній біржі з урахуванням кон’юнктури ринку.

Коливання валютного курсу залежать від багатьох факторів, основні з яких:

– політичні

– психологічні

– економічні та інші.

Економічні чинники включають:

  • Стан платіжного балансу країни;
  • Співвідношення процентних ставок за депозитами в національній валюті;
  • Співвідношення в русі внутрішніх цін.

Платіжним балансом називається остаточний результат всіх угод скоєних державою з іноземними державами за певний відрізок часу. Таким чином при позитивному сальдо платіжного балансу існує попит на національну валюту з боку іноземних суб’єктів господарювання, таким чином можна спостерігати тенденцію до збільшення курсу національної валюти. Якщо ж навпаки платіжний баланс – негативний, то існує ризик зниження курсу національної валюти через високу пропозицію національної валюти на ринку.

Висока вплив на курс чинить також співвідношення внутрішніх цін, а саме при існуванні високої інфляції в країні буде спостерігатися велика пропозиція національної валюти і відповідно зниження її курсу. З іншого боку при низькому темпі інфляції курс валюти буде підвищуватися за рахунок появи попиту на національну валюту, і на товари, які стають більш конкурентоспроможними.

Високі процентні ставки за депозитами в національній валюті будуть сприяти підвищенню курсу валюти, і навпаки при менших ставках – курс валюти буде зменшуватися.

Таким чином, динаміка валютного курсу національної валюти супроводжується впливом як економічних так і неекономічних чинників.

...
ПОДІЛИТИСЯ: