Фізична особа

Фізична особа – це громадянин України, іноземної держави або особа без громадянства, наділена правами і обов’язками в силу самого факту існування.

Іншими словами, фізична особа – це людина, яка виступає в якості суб’єкта правовідносин.

В силу народження він має правоздатність, в силу віку і суб’єктивних якостей – дієздатністю.

Фізична особа як суб’єкт цивільного права

Фізична особа як учасник цивільних правовідносин має ряд ознак і властивостей, які індивідуалізують його і впливають на його правове становище. До таких ознак і властивостей відносяться: ім’я, вік, громадянство, сімейний стан, стать.

Правовий статус

В цілому фізична особа може володіти різними правовими статусами, іноді декількома відразу, такими як особа без громадянства, громадянин, іноземець, біженець.

Правоздатність фізичних осіб

Цивільна правоздатність – це здатність мати цивільні права і нести обов’язки.

Правоздатність громадянина виникає в момент народження і припиняється в момент настання смерті.

Обсяг правоздатності у всіх громадян однаковий.

Кожен з громадян може мати ті ж самі права, що й будь-який інший (загальна правоздатність).

Приблизний перелік цивільних прав, які можуть належати окремим громадянам, міститься в Цивільному кодексі України.

Так, громадяни можуть:

мати майно на праві власності;

успадковувати і заповідати майно;

займатися підприємницькою і будь-який інший не забороненої законом діяльністю;

створювати юридичні особи;

здійснювати будь-які які суперечили закону угоди;

обирати місце проживання;

мати права автора творів науки, літератури і мистецтва;

мати інші майнові та особисті немайнові права.

Дієздатність фізичних осіб

Щоб бути повноправним учасником цивільно-правових відносин, громадянин повинен володіти дієздатністю.

Дієздатність – це здатність громадянина своїми діями набувати і здійснювати цивільні права і створювати для себе цивільні обов’язки і виконувати їх.

Можливість здійснення дій, в результаті яких у громадянина виникають або припиняються певні права або обов’язки, залежить як від віку громадянина, так і від стану його здоров’я, в результаті чого на відміну від правоздатності дієздатність окремих громадян може виявитися неоднаковою.

За обсягом дієздатності громадяни підрозділяються на чотири групи:

повністю дієздатні;

частково дієздатні;

обмежено дієздатні;

недієздатні.

Повністю дієздатні громадяни – це громадяни, які досягли 18 років (повнолітні громадяни).

Частково дієздатними прийнято називати громадян, які не досягли 18 років, т. Е. Неповнолітніх.

Неповнолітні своїми діями, т. Е. Самостійно, можуть здобувати не все, а тільки певне коло цивільних прав.

Інші ж права вони мають право купувати тільки за згодою батьків, усиновителів або піклувальників або ж тільки через операції, що здійснюються від їх імені батьками, усиновителями або опікунами.

Обмеження дієздатності громадян не допускається, за винятком випадків, прямо передбачених законом. Одним з таких випадків є обмеження судом дієздатності громадян, що зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами.

У разі обмеження дієздатності громадянина над ним встановлюється піклування, і він може укладати угоди по розпорядженню майном, а також одержувати заробітну плату, пенсію або інші види доходів і розпоряджатися ними лише за згодою піклувальника, в іншому випадку угода може бути визнана судом недійсною.

Однак такий громадянин самостійно несе майнову відповідальність по зроблених ним операцій і за заподіяну їм шкоду.

Недієздатними за рішенням суду визнаються громадяни, які внаслідок психічного розладу не можуть розуміти значення своїх дій або керувати ними.

Оцінку здоров’я громадянина дає не суд, а судово-психіатрична експертиза.

Але визнати громадянина недієздатним має право тільки суд. над громадянином, визнаним недієздатним, встановлюється опіка.

Визнання громадянина недієздатним означає, що він не має права своїми діями набувати і здійснювати цивільні права і обов’язки.

Від імені недієздатного угоди робить його опікун.

Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, визнаним недієздатним несе його опікун або організація, зобов’язана здійснювати за ним нагляд.

Відповідальність фізичних осіб

Фізична особа можна притягнути до адміністративної, цивільно-правової, дисциплінарної та кримінальної відповідальності.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Еластичність попиту