Економічні методи регулювання досить численні і можуть бути як прямими, так і непрямими. Вплив економічних методів стимулює матеріальну зацікавленість господарюючих суб’єктів, і до таких методів належать:
- Оподаткування та бюджетні виплати, які мають прямий вплив;
- Кредитна сфера і відповідні техніки і інструменти, які дозволяють державі змінювати в потрібному напрямку співвідношення пропозицій і попитів на фінансовому ринку;
- Амортизаційна політика;
- Планування економіки і прогнозування;
- Створення об’єктів державної власності та здійснення на їх базі підприємницької та іншої діяльності, що забезпечують ефективне функціонування приватного бізнесу.
Пряме економічне регулювання передбачає також безповоротне цільове фінансування різних підприємств, галузей і навіть цілих регіонів.
В якості такого фінансування використовуються субсидії, дотації, субвенції, посібники як з бюджетних, так і з позабюджетних фондів різних рівнів.
Непрямі форми економічного регулювання мають на увазі кредитні і валютні операції, податкові системи, і зовнішньоекономічні стимули, що, в свою чергу, впливає на економічну поведінку суб’єктів господарювання, які виступають як в ролі споживачів, так і виробників.
Іншими словами, такі дії носять невизначений і безадресних характер.
Проте таке непряме регулювання деякими фахівцями розглядається набагато ширше.
Так, сюди можна приписати численні заходи щодо створення конкурентного середовища: тобто для деяких фірм просто необхідно штучно створювати таку економічну ситуацію, яка підштовхувала б такі організації і компанії до активного розвитку, а це, в свою чергу, посилювало б їх конкурентоспроможність.
Необхідно відзначити, що серед методів регулювання не можна однозначно визначити максимально ефективні або зовсім непотрібні. Найголовніше – визначити, в яких областях доречно застосування тих чи інших заходів