Двосторонній ринок: визначення

Двосторонній ринок – це мережевий тип ринку, на якому взаємодіють користувачі двох різних груп. Роль, вимоги та цільове використання ринку у кожній категорії користувачів будуть відрізнятися, але за рахунок загальної взаємозалежності і спільної взаємодії така мережа стає необхідною кожній групі.

Двосторонні ринки можна поділити на дві групи: одна представляє торговців цінними паперами, а друга діє за принципом платформ.

Двосторонні ринки-платформи

Елементом в будь-якому двосторонньому ринку другого типу виступає платформа (продукт або послуга), яка спрощує взаємодію між користувачами і отримує прибуток від посередництва між ними. Для реалізації цього завдання вона може видозмінювати свій вигляд. Наприклад: в одному випадку платформою може бути фізичний товар, який власники кредитних карт оплачують через термінал; в іншому – інтернет-магазин, який об’єднує постачальників і споживачів продукції. Послугами можуть виступати друкуються видання, новинні сайти, соціальні мережі або пошукові системи, які обслуговують як читачів, так і рекламодавців.

За кількістю учасників все двосторонні ринки поділяються на три види:

  • 1. Ринок «один на один» (пацієнт-донор).
  • 2. Ринок «один на багато» (компанія-персонал).
  • 3. Ринок «багато на багато» (постачальники-гіпермаркети).

Для двостороннього ринку важливо не тільки кінцеве поділ агентів на пари, а й здатність їх продуктивної взаємодії в реальному житті.

Поява двосторонніх ринків в різних областях по-новому поділило економічний простір з традиційними продуктами і послугами. Класичний ланцюжок виробничо-збутового циклу представлена ​​в формі витрат і прибутку, що рухаються зліва направо. Двосторонні ринки допускають одночасне перебування витрат і прибутку з двох сторін, оскільки обслуговуються споживачі з різними групами інтересів. Створена платформа утворює тяжіння між учасниками ринку, яке називається «ефектом мережі».

Мережевий ефект двосторонніх ринків – це результат, коли користувач своїм використанням продукту одночасно робить його цінним для інших споживачів. Мобільний зв’язок – класичний приклад дії мережевого ефекту. Від кількості власників телефонів безпосередньо залежить цінність телефонної мережі для окремо взятого абонента. З кожним новим користувачем цінність мережі продовжує зростати, оскільки у інші абоненти отримують можливість зв’язку з набагато більшою кількістю людей.

Примітний той факт, що користувач під час покупки нового телефону не збирається створювати ніяку цінність для інших, але мимоволі робить це.

Дія мережевого ефекту двостороннього ринку набирає силу тільки після того, як буде набрано певну кількість споживачів продукції (послуги). Цей показник називається критичною масою. Він означає, що саме в цьому місці просувається на ринку цінність перевищила або стала рівною заплаченої ціною.

Цінність продукту (послуги) нерозривно пов’язана з кількістю користувачів, які після подолання бар’єру критичної маси починають цінувати його (продукт) більше, ніж його роздрібну вартість (ціна стартового пакета мізерно мала в порівнянні з можливостями, що відкриваються перед споживачем). Тому основною задачею будь-якого бізнесу, що будується за принципом двостороннього ринку, є досягнення точки критичної маси за рахунок залучення нових користувачів.

Ефективність та прибутковість двосторонніх ринків створює передумови для жорстокої конкуренції за клієнтів і ринки збуту. Лідери провідних платформ регулярно вибивають з бізнесу слабших опонентів (знижують ціни, використовують велику інвестиційну маржу і т.д.). В результаті такої агресивної діяльності серед зрілих двосторонніх ринків можна зустріти лише кілька представників, які домінують в своїй області і здатні диктувати споживачам свої правила.

Посилання на основну публікацію