Договір простого товариства

Відповідно до глави ПК договір простого товариства (або спільної діяльності) передбачає обов’язок двох або більше осіб об’єднати свої вклади для досягнення спільної мети без утворення юридичної особи. Сторонами товариства можуть бути комерційні компанії та індивідуальні підприємці. При цьому внеском може бути:

  1. – Гроші,
  2. – Майно,
  3. – професійні знання,
  4. – Ділова репутація або ділові зв’язки.

Якщо інше не передбачено договором, то учасники товариства вносять вклад рівними частками. При цьому внесене майно, вироблена продукція і доходи, отримані від спільної діяльності, є спільною частковою власністю. Аналогічно витрати товариства розподіляються пропорційно часткам товаришів, якщо інше не передбачено договором. Як правило, бухгалтерський облік товариства ведеться одним з його учасників.

Так як товариство не є юридичною особою, воно не визнається платником податків ні по одному податку. Кожен товариш сплачує податки самостійно відповідно до своєї частки.

Бухгалтерський облік договорів простого товариства

Бухгалтерський облік договору простого товариства ведеться відповідно до ПБУ 20/03 «Інформація про участь у спільній діяльності». Відображення господарських операцій, включаючи облік доходів, витрат і фінансових результатів ведеться на окремому балансі у загальновстановленому порядку. У бухгалтерському балансі товариша внесок в спільну діяльність враховується в фінансових вкладеннях. Після закінчення звітного періоду фінансовий результат розподіляється між учасниками договору. У звіті про прибутки і збитки прибуток (збиток) за звітний період включається до складу доходів (витрат).

Товаришами, що застосовують УСН, можуть стати тільки платники податків, які обрали об’єкт оподаткування «доходи мінус витрати». Товаришами також не можуть бути платники ЕНВД.

Податковий облік договорів простого товариства

Відповідно до статті ПК учасники договору простого товариства застосовують метод нарахування. Ця вимога поширюється тільки на учасників договору простого товариства, які застосовують загальний режим оподаткування.

Відносно податку на майно кожний учасник обчислює і сплачує податок з майна, переданого їм у спільну діяльність на підставі його залишкової вартості. А щодо майна придбаного або створеного в процесі здійснення спільної діяльності – пропорційно вартості його вкладу у спільну справу. При цьому пільга з податку одного учасника товариства на інших учасників не поширюється.

При реалізації товарів (робіт, послуг) учасник товариства зобов’язаний виставити рахунок-фактуру в загальновстановленому порядку. Він також має право на відрахування за умови ведення окремого обліку товарів (робіт, послуг), що використовуються при здійсненні діяльності в рамках простого товариства та іншої діяльності.

Прибуток, отриманий в рамках договору простого товариства, підлягає розподілу між усіма його учасниками. При цьому відповідно до статті 278 НК не визнає реалізацією товарів (робіт, послуг) передача майна в якості внесків до договір простого товариства.

Прибуток кожного учасника товариства визначається пропорційно його частці наростаючим підсумком за результатами кожного звітного періоду. Доходи, отримані від участі в товаристві, підлягають включенню до складу позареалізаційних доходів учасників.

Посилання на основну публікацію