Ділова активність (оборотність) підприємства

Визначення ділової активності та оборотності

Ділова активність (або «оборотність») – спектр дій, спрямованих на просування підприємства: на ринку збуту продукції, у фінансовій діяльності, ринку праці і т.д. Розширення ринку збуту, асортименту товарів і послуг, збільшення їх продажів, ефективне використання всієї бази ресурсів (фінанси, персонал, сировина) – це ті чинники, від яких залежить підвищення ділової активності будь-якого підприємства.

Серед показників ділової активності основним фактором рентабельності підприємства є тривалість оборотності основних засобів. Чим коротше оборот, тим ефективніше працює фінансова система даного підприємства:

  • від швидкості обороту залежить обсяг продажів за конкретний період, а значить, підвищується абсолютне значення показника прибутку;
  • чим вище оборотність, тим менше доводиться умовно-постійних витрат на кожному виробничому етапі, що підвищує рентабельність діяльності підприємства;
  • прискорення обороту активів на будь-якій стадії їх перетворення тягне за собою прискорення обороту на наступних стадіях;
  • швидкість обороту ресурсів – це швидкість перетворення їх у грошову форму, що впливає на платоспроможність підприємства.

Аналіз ділової активності підприємства, або показники оборотності, дозволяють оцінити, наскільки ефективно підприємство використовує свої (або залучені) кошти в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнти оборотності активів і капіталу

Коефіцієнти оборотності – це група показників, які характеризують швидкість фінансового звернення щодо різних базових параметрів. В тому числі:

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – це відношення валового доходу до суми оборотних коштів підприємства. Цей показник характеризує адекватність обсягу оборотного капіталу господарської діяльності підприємства. Якщо оборотні кошти недостатні, то це не дозволяє отримувати більше прибутку за розширення обороту, якщо надлишкові – частина капіталу залишається незатребуваною, і, з урахуванням вартості капіталу, веде до збитків.

Коефіцієнт оборотності активів – це відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості активів. Цей показник характеризує ефективність і якість структури активів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості – це відношення виручки від реалізації продукції до середньорічної кредиторської заборгованості. Слід зазначити, що розумне управління кредиторською заборгованістю дозволяє значно скоротити потребу у власному оборотному капіталі. За своєю суттю цей показник характеризує те, наскільки кредитори фінансують поточну діяльність підприємства.

Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти. Серед найбільш використовуваних показників оборотності можна виділити:

Коефіцієнти оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості – це виручка від реалізації продукції, віднесена до середньорічної суми дебіторської заборгованості. Цей показник характеризує здатність компанії своєчасно стягувати дебіторську заборгованість.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості визначає, скільки разів протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворювалася в кошти. Розраховується наступним чином: виручку від реалізації продукції розділити на середньорічну вартість чистої дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості – показник, що пов’язує суму поточної заборгованості підприємства постачальникам і поточну величину придбаних у кредиторів товарів / послуг. Розраховується як поділ собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості, і показує, скільки компанії потрібно оборотів для оплати виставлених їй рахунків.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості демонструє розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства, зниження – зростання покупок в кредит. Висока частка кредиторської заборгованості знижує фінансову стійкість і платоспроможність організації.

Цей показник корисно порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови кредитування підприємства як кредитора і як позичальника одночасно.

Коефіцієнти оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості тісно пов’язані між собою. Якщо середній час стягнення дебіторської заборгованості менше, ніж час погашення дебіторської, то теоретично підприємство може обходитися без власних оборотних коштів, використовуючи засоби кредиторів.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів – це відношення виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості запасів. Цей показник важливий для оцінки доцільності формування запасів і їх структури, і характеризує, наскільки швидко використовуються запаси підприємства в ході його господарської діяльності. Слід зазначити, що допустима величина даного показника тісно пов’язана з вартістю капіталу, і формування запасів ефективно лише до тих пір, поки вартість капіталу, залученого для їх формування, не стає вище позитивного ефекту від цих запасів.

Коефіцієнти оборотності активів

Коефіцієнт оборотності активів (Assets turnover ratio) – визначається як відношення виручки від реалізації продукції до всього підсумку активу балансу. Характеризує ефективність використання всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення, показує, скільки разів за звітний період відбувається повний цикл виробництва, який розмір прибутку виходить в результаті, скільки виручки від реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів.

Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів

Відображає швидкість споживання (витрачання, використання) цих запасів за аналізований період.

Надлишок запасів на складі – це зайві витрати на зберігання продукції, «заморожування» грошей, але нестача запасів – це недоотримання прибутку внаслідок неможливості задовольнити попит покупців. Тому слід уникати великих запасів з низькою оборотністю.

Показник розраховується як: поділ собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість матеріально-виробничих запасів.

Зниження даного показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів або про зниження попиту на готову продукцію. Чим вище цей показник, тим більша ліквідність оборотних активів і тим стійкіше фінансове становище підприємства.

Коефіцієнт оборотності основних засобів

Розраховується шляхом ділення обсягу реалізованої продукції на середньорічну вартість основних засобів. Підвищення показника можна досягти за рахунок відносно невисокого питомої ваги основних засобів, або за рахунок їх більш високого технічного рівня. Чим вище показник, тим нижче витрати звітного періоду. Низький коефіцієнт свідчить або про недостатній обсяг реалізації, або про занадто високому рівні вкладень в ці види активів.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

Коефіцієнт оборотності власного капіталу – це відношення виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості власного капіталу. Цей показник характеризує те, наскільки ефективно використовується власний капітал і дозволяє оцінити доцільність збільшення капіталу за рахунок залучених чи позикових коштів.

Розраховується шляхом ділення обсягу реалізованої продукції на середньорічну вартість власного капіталу. З комерційної точки зору цей показник відображає або надлишки продажів, або їх недостатність; з фінансового аспекту – швидкість обороту вкладеного капіталу; з економічного аспекту – активність коштів, якими ризикує вкладник.

Високий показник означає значне перевищення рівня реалізації над вкладеним капіталом, що тягне за собою збільшення кредитних ресурсів аж до продажу контрольного пакета акцій. Низький показник означає надлишок незадіяних власних коштів. Це вказує на необхідність інвестування коштів в який-небудь відповідне джерело доходів.

Коефіцієнт оборотності основних фондів

Або (фондовіддача) – це відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості основних фондів. Цей показник дозволяє визначити ефективність інвестування коштів в основні фонди, а також ефективність використання цих фондів в виробничому процесі.

Аналіз цих показників дозволяє оцінювати, наскільки ефективний бізнес-процес підприємства, і, що важливо, дозволяє економічно обгрунтувати доцільність залучення позикового капіталу або інших джерел фінансування.

Посилання на основну публікацію