Демонополізація: визначення

Демонополізацією є дії держави щодо стримування в економічному середовищі країни монополізму, тобто явища, коли один учасник ринку або невелика їх група мають непереборне перевагу над іншими учасниками, що створює передумови для зловживань шляхом диктату своїх цінових або інших умов ринкового середовища.

Демонополізацією є дії держави щодо стримування в економічному середовищі країни монополізму

Додатковим завданням демонополізації є створення здорової конкуренції, сприяння появі нових суб’єктів господарської діяльності з метою стимулювання розвитку економіки країни.

Демонополізація здійснюється сукупністю економічних і законодавчих заходів з формуванням відповідальних інституцій, чия роль полягає в контролі ринку і оперативному реагуванні на монопольні зловживання, а саме:

  • Нав’язування іншій стороні умов договору, які не мають відношення до його предмету.
  • Наприклад, нав’язування продажу товару, в якому інша сторона не потребує.
  • Створення ринкового дефіциту шляхом невиправданого припинення виробництва або вилучення товару з обігу.
  • Встановлення монопольних дискримінаційних цін, що порушують права споживачів.
  • Інші монопольні дії, що перешкоджають проникненню на ринок конкурентів.

Крім суто ринкових зловживань, демонополізація також передбачає реагування на дії суб’єктів адміністративного сектора, які сприяють створенню монопольної середовища і дискримінації суб’єктів господарської діяльності.

Наприклад, заборона реалізації продукції в інші регіони країни або рішення про централізований розподіл товарів.

Дії щодо демонополізації економіки

Державний орган, наділений правом проводити антимонопольну діяльність, може впливати на ринкові відносини самостійно або шляхом рекомендацій іншим органам державної влади щодо виконання конкретних дій. Загальна, в тому числі і судове державне реагування на порушення може виявлятися в таких діях:

  • Повідомлення суб’єктів господарської діяльності про необхідність обов’язкового припинення порушення та відновлення первинного стану ринку.
  • Примусове поділ монопольних формувань.
  • Припинення сили дії неправомірних договорів.
  • Заборона органам влади на створення монопольних утворень.
  • Скасування рішень органів влади, їх нормативних актів, які суперечать антимонопольному законодавству.
  • Скасування дії ліцензій.
  • Припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності монопольного підприємства.
  • Накладення штрафних санкцій.
  • Розробка програм і нормативних актів для запобігання появи можливостей монопольних зловживань.

Особливості демонополізації природних монополій

Природними монополіями є такі, які виникають об’єктивно, незалежно від суспільства і держави. Наприклад, такий монополією виступає інтелектуальна власність, що базується на авторське право. Природне виникнення монополій не піддається звичайному антимонопольного регулювання, тому держава у своїй політиці розробляє систему пріоритетів, які природні монополії слід обмежувати, які не становлять небезпеки для ринку, а які є стратегічно вигідними як для держави, так і для суспільства.

Як правило, природні монополії держава частково забирає в сферу свого управління. Найбільш часто в державній власності виявляються такі монополії, як транспортування енергоресурсів по трубопроводах, залізничні перевезення, послуги з передачі електроенергії і т.д.

За природних монополій державні органи можуть встановлювати такі обмеження і вимоги:

  • Встановлення фіксованих граничних цін.
  • Визначення кола осіб, які підлягають обов’язковому обслуговуванню.
  • Встановлення мінімального рівня задоволення потреб споживачів, якщо неможливо забезпечення їх потреб у повному обсязі.

У цій сфері також можуть бути задіяні механізми, подібні реагування на зловживання неприродних монопольних утворень, наприклад, штрафи або адміністративна відповідальність.

Посилання на основну публікацію