Централізовані клірингові системи

У таких країнах, як Великобританія, Франція, Російська Федерація і в деяких взаєморозрахунки між банками забезпечуються національним регулятором. Центральний банк країни має на всій її території відділення, які виконують функції розрахунково-касових центрів. Вони виробляють перекази коштів між елементами системи. При цьому кожне з фінансових установ вносить резервні кошти, необхідні для забезпечення платежів.

Такого роду системи передбачають можливість державного регулювання банківської сфери через ліцензування діяльності кредитно-фінансових установ. Центральний або національний банк здійснює контроль над діяльністю всіх фінансових організацій і має вагомі важелі впливу на них. Недоліком такої системи є деяка інерційність в прийнятті рішень і надмірний вплив політичних чинників.

Уряд таких країн нерідко змушує керівництво центральних банків до виконання невластивих їм функцій. Наприклад, за рахунок золотовалютних запасів або надмірної емісії може здійснюватися фінансування бюджетного дефіциту. Незалежність Центрального банку, декларована на законодавчому рівні в більшості випадків досить умовна, і багато що залежить від персоналій.

Посилання на основну публікацію