Брокерський ліміт

Робота брокера на біржі здійснюється за наданою командою, що надійшла від клієнта, на виконання угоди. Такі команди мають вигляд ордерів або заявок. Існує кілька видів ордерів:

Маркет-ордер Market Order дає вказівку на вчинення правочину без обмеження ціни. Тут брокер сам укладає угоду на найкращу ціну, яку зможе знайти.

Ліміт-ордер Limit Order встановлює обмеження цін роботодавцем-клієнтом на покупку / продаж або передбачає проведення операції за вигіднішою ціною. Після укладання угоди брокер надає звіт про виконання інструкції замовнику. Така інструкція носить назву ліміт-ордер. Після укладання угоди ліміт-ордер по покупці буде реалізований або за вказаною ціною, або за ціною, нижчою, ніж зазначена. А ліміт-ордер по продажу – або за вказаною ціною, або за ціною, вище зазначеної. Такі ордери видаються тільки в разі, якщо клієнт точно визначився з лімітом угоди.

Стоп-ордер Stop Orderо вступає в силу, якщо ціна на товар досягає ліміту рівня як на русі вгору, так і вниз.

Good Till Cancelled – GTC – дійсний поки не скасований ордер. Дійсний поки не відбудеться угода.

Fill – or – Kill – виконати або скасувати. Виконується негайно.

Allor None – AON – все або нічого. Виконується для всього ордера цілком.

Day Order – денний ордер. Дійсний протягом дня і ліквідується сам до кінця торгів за день.

У разі відсутності трейдера на місці застосовують стоп-накази. Такі заходи покликані врятувати самого трейдера від розорення або принести йому додатковий прибуток. В окремих ситуаціях, де прогнозується великої шкоди, застосовують і закриття позицій.

Стоп-профіт дозволяє контролювати динаміку цін і рівень понад прибуток. Коли вигідна ціна значно перевищує передбачувану.

На біржах також встановлюються ліміти на ціни, контракти, кредити і ліміт ринкового ризику.

Ліміт для приватних клієнтів

У деяких країнах існують особливі методи регулювання взаємовідносин між банками і приватними клієнтами в форвардних угодах. Форвардні угоди – це термінові угоди за готівковий розрахунок. Вони також включають в себе всі договори, які містять валютні ризики. Ці методи регулювання описані в законах про біржі. Наприклад, один з таких законів зобов’язує кредитні інститути інформувати письмово приватного клієнта про ризики при укладанні форвардної угоди. А приватна особа зобов’язується письмово підтвердити отримання такої інформації.

Як правило банки перед укладанням таких угод вимагають від приватних осіб підтвердження своєї платоспроможності у вигляді надання застави. У письмовому вигляді клієнт інформується про можливу втрату майна на користь банку з метою покриття боргу.

Посилання на основну публікацію