Біржовий крах: визначення

Біржовий крах – це раптове обвальне (стрімке) падіння курсів акцій на фондових біржах. Цей термін застосовується не тільки до самого дня різкого стрибка котирувань, але і до всього періоду зниження курсів акцій. Незважаючи на те, що в цей часовий проміжок може статися підвищення котирувань (фаза пожвавлення), це не матиме значного впливу на біржовий крах в цілому.

У фінансовій літературі зустрічається позиція, згідно з якою відмінною рисою краху на біржі є його несподіванка для всіх учасників ринку: він абсолютно непередбачуваний і не служить наслідком будь-яких подій. Однак, на думку багатьох експертів, глибокий аналіз найбільш глобальних криз в історії доводить, що біржовий крах найчастіше є наслідком спекулятивних фінансових (економічних) бульбашок. В сучасних умовах повної комп’ютеризації біржові «гуру» можуть побачити на графіках певні попереджувальні сигнали, що свідчать про наближення обвалі котирувань. Але в колишні часи такої можливості, звичайно, не було, тому раптовий обвал котирувань був для учасників ринку абсолютною несподіванкою.

Професіонали стверджують: чим довше триває найвищий рівень біржового курсу, тим більша ймовірність наближення його найнижчого рівня. Наприклад, в середині 20-х років минулого століття мільйони американців вкладали свої кошти в покупку акцій. Величезний попит спровокував зростання цін на цінні папери, а, отже, і приплив нових інвесторів. Цей ланцюжок подій привела до утворення замкнутого фінансового «міхура», який «лопнув» в 1929 році, привівши до розорення більшості населення США.

Перший випадок біржового краху в світовій історії

Період «тюльпанового» кризи, що вразила Голландію з 1620 по 1637 рр., Вважається першим задокументованим економічним крахом в історії людства.

Все почалося в кінці XVI століття, коли якийсь ботанік Клюзіус посадив у своєму рідному містечку Лейден цибулини тюльпанів, які він привіз Віденського саду лікарських рослин. Вже буквально через кілька років ця квітка придбав величезну популярність: тюльпан став титульним символом і свідчив про приналежність до вищого суспільства. Розведенням тюльпанів намагався зайнятися кожен, «тюльпаномания» охопила всі верстви населення: багато ремісники кидали свою роботу й закладали майно, щоб мати можливість придбати заповітні цибулини. Це вважалося вигідним вкладенням грошей: адже з кожним роком цибулина дає вдвічі більше «діток», ніж у попередній рік. Відповідно, прибуток садівника зростає в тій же прогресії. Однак історія свідчить про тисячі людей, які розорилися, піддавшись загальній істерії. Однак це анітрохи не зупиняло інших комерсантів.

На початку 30-х років XVII століття в Голландії з’явилися спеціалізовані біржі, функцією яких була покупка і продаж тюльпанів. Тепер клієнти могли придбати опціони і ф’ючерси, які надають право на поставку тюльпанів в майбутньому.

В результаті всіх цих подій торгівля квітами набула ознак «фінансової бульбашки», який неминуче повинен «лопнути». Нарешті, в кінці 1637 року ціна за цибулину тюльпана досягла найвищого злету, як раптом, несподівано для всього населення Голландії пропозицію на квіти перевищила попит, після чого ціни на цибулини всього на тиждень впали в сотні разів. Настільки стрімке падіння фінансового ринку призвело до того, що економіка країни зазнала сильне потрясіння за всю свою історію.

Наслідки біржового краху:

  • Поточні – оперативна реакція економіки і суспільства на те, що сталося (інфляція, безробіття, зниження економічних показників);
  • У перспективі – прогнози експертів про зміни, які чекають країну в майбутньому;
  • Соціальні – різке збільшення таких показників як: рівень злочинності, зловживання алкоголем та наркотичними засобами, психічні відхилення, зростання числа самогубств.
Посилання на основну публікацію