Активні облігації: визначення

Облігації, які надходять у продаж часто і при цьому їх оборот на ринку цінних паперів не обмежується будь-якими умовами, називаються активними.

Цей вид цінних паперів є предметом кредитних відносин між стороною, що надає позику (покупцем облігації), і позичальником (емітентом). Емітент активних облігацій, тобто особа, що випустило їх, розміщує на ринку певну кількість таких цінних паперів, які можуть бути забезпечені в різному ступені або формі.

Цей вид цінних паперів є предметом кредитних відносин між стороною, що надає позику і емітентом.

Вони часто користуються попитом, оскільки емітентом, як правило, виступає держава, зобов’язання якого більш ліквідні в перспективі, ніж зобов’язання осіб приватного сектора. У той же час емітентами можуть виступати також муніципальні органи або комерційні юридичні особи, що володіють певним рівнем довіри на ринку.

Покупець активної облігації, по суті, стає кредитором, адже його грошові кошти переходять у користування емітента для здійснення будь-якого проекту або діяльності, заради яких і були розміщені облігації, а його позику дозволяє йому отримувати дохід з покупки у вигляді відсотків, що нараховуються. Покупцем може виступати як фізична особа, так і юридична. На противагу активним облігаціях можуть бути випущені пасивні облігації, їх відмінність не тільки в частоті випуску чи доступу, а й у відсутності процентних платежів за позикою, що обмежує можливе коло покупців таких цінних паперів. Як правило, пасивні облігації випускаються у випадках реорганізації фондів емітента.

Час погашення активних облігацій переважно чітко зафіксовано, тому розміри доходу покупця прогнозовані, а сама прибуток менше схильна до ризиків у порівнянні з доходами від придбання акцій.

Забезпечення активних облігацій

За ступенем забезпечення прийнято розрізняти такі види активних облігацій:

  • Забезпечені облігації;
  • Незабезпечені облігації;
  • Гарантовані облігації.

Договірні відносини за забезпеченими облігаціями можуть передбачати різні форми матеріальних і фінансових гарантій. Як і в інших видах кредитування, тут може бути використаний заставу або менш вживається заклад, включно з іпотекою. Також активні облігації можуть забезпечуватися обладнанням або транспортом, для покупки якого вони були розміщені, цінними паперами емітента, вже виданими іпотечними кредитами та іншими видами активів.

При необеспеченном випуску облігацій відсутній будь-який вид забезпечення, а угода проводиться, по суті, на довірі покупця. У разі непогашення позики емітентом, його активи не можуть бути вилучені для компенсації, тому дозволити собі продаж такого виду цінних паперів можуть лише великі компанії з дуже високим рівнем ринкового довіри. Наприклад, в США такі активні облігації випускаються концернами General Motors, IBM і іншими всесвітньо відомими компаніями.

При випуску гарантованих облігацій до відносин сторін залучаються треті особи, які є гарантами виконання зобов’язань емітентом. Таким поручителем може виступати держава, а також органи місцевої влади, банки, страхові компанії і так далі.

Існують варіанти випуску активних облігацій з відмінностями по їх конвертованості (можливістю обміну на інші види цінних паперів) або за термінами погашення.
Розміщення на ринку цінних паперів активних облігацій може бути розраховане як на інвестиції великих компаній або навіть держав, так і на позики населення. При цьому оцінка забезпеченості облігацій населенням проводиться переважно на підставі загального суб’єктивного довіри до емітента (держави або компанії), а великі інвестори приймають до уваги також консалтингові рейтинги забезпеченості облігацій.

Посилання на основну публікацію