Методика підготовки та проведення іспиту

У період підготовки до нього студенти можуть отримати у екзаменатора індивідуальні та групові консультації. Їм зазвичай є викладач, який проводив лекційний курс.
Іспит проводиться за квитками, в кожному з них поставлені два питання з різних розділів навчального курсу. Основними документами для проведення іспиту є: Державний освітній стандарт і складена на його основі Програма навчального курсу. Іспит проводиться у формі вільної бесіди, в якій вступник може виражати і свою точку зору з відповідною аргументацією.
Оцінкою «відмінно» на іспиті оцінюється таке знання навчального курсу, коли студент знає не тільки історико-філософські, теоретичні аспекти філософського знання, орієнтується в них, успішно володіє категоріальнопонятійним апаратом, а й виявляє вміння логічно і послідовно міркувати в цьому контексті, а також уміло і докладно відповідає па додаткові питання, виявляє високу культуру мови.
На «добре» оцінюється відповідь, в якому присутні всі вищевказані компоненти, але недостатньо повно. Якісь проблеми курсу не освоєні з належною ясністю і чіткістю.
Оцінку «задовільно» отримує студент, який показав недоліки в знанні ряду питань навчального курсу, який відчуває певні труднощі у відповіді на додаткові питання, який не вміє досить чітко зв’язати теорію з практикою, але засвоїв основні теми, положення навчального курсу.
Відповідь студента нижче рівня цих вимог, що показує наявність серйозних недоробок в його знаннях, погане володіння категоріальним апаратом, нерозуміння практичного сенсу теоретичних питань, утруднення в розумінні найбільш істотних філософських проблем і ідей, на іспиті оцінюється «незадовільно». При цьому екзаменатор повинен пояснити студенту його недоробки, дати поради, як готуватися до перездачі, щоб успішно здати повторний іспит.
Підготовка до іспиту – це завершальний, найбільш активний етап самостійної роботи студента над навчальним курсом. За підручником або за іншими матеріалами треба ліквідувати всі недоробки. Уважно розібратися в записах лекцій і в матеріалах семінарських занять. Необхідно систематизувати та впорядкувати накопичені знання. Кожна тема має свої вузлові, основні, концептуально узагальнюючі питання, навколо яких збирається все інше. Саме по ним, по можливості відповісти на них можна перевірити ступінь своєї готовності до іспиту. Це своєрідні «перевірочні» питання перед іспитом. Їх дає кафедра. Їх не можна сприймати як екзаменаційні питання, але студент, здатний на них відповісти, може вважати себе підготовленим до іспиту.
Ці вимоги мають істотне значення для студентів всіх форм навчання, але особливу важливість вони набувають для студентів заочної форми навчання, які не мають можливості отримання повного лекційного курсу у викладача і вимушених освоювати основний курс по предмету самостійно.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також:
Рання натурфілософія