Логіка і теорія пізнання стоїків

Логічне вчення стоїків виникло в ході тісних контактів ранніх представників цієї школи з Мегарікой – Диодором Кроном, Стільпоном, Філоном з Мегари. Але якщо у Мегарікой переважає майже софістична «діалектика», то філософія стоїків продовжує розробку теорії правильного мислення. Еволюція стоїчної логіки протікає до того ж на тлі колосального впливу логіки Аристотеля і посилення активності математичної думки в епоху еллінізму. Не залишилася без впливу і риторика, і практика судочинства з її витонченими способами аргументації. Найбільш характерна риса логіки стоїцизму – її звернення до мови як засобу вираження думки. Це видно вже з структури цієї дисципліни. Стоїки ділять її на діалектику, учащую правилам зв’язного викладу, і риторику як науку про правила, керівних бесідою, т. Е. Питаннями і відповідями на них. Віднесення обох цих дисциплін до логіки обумовлено, з точки зору стоїків, нерозривним зв’язком між думкою і словом. Оскільки вони навіть позначаються якось по-грецьки одним терміном – logos, логіка повинна трактувати і про те, і про інше. Діалектика, у свою чергу, поділяється на власне логіку, предметом якої є думка чи «позначуване», і граматику, предмет якої слово або «позначає».

 

Діалектика як наука про обозначаемом (думки) трактує як про зміст думки, так і про форми мислення – категоріях, поняттях, судженнях, силогізм, логічних помилках і софизмах. Діалектика як граматика вивчає засоби словесного вираження думки, т. Е. Частини мови, граматичні форми, а заодно фізіологію звуку, теорію поезії і музику.

Мабуть, найбільший інтерес в філософській логіці стоїків представляє вчення про обозначаемом, як словесно вираженому (lekton). Вихідним текстом є тут виклад Секста Емпірика (Проти вчених, VIII, 11 – S2): стоїки кажуть, «що три [елемента] з’єднуються разом: позначуване, що позначає і предмет, причому позначає є слово, як, наприклад,« Діон ». Позначуване є сама річ, що виявляється словом; і ми її сприймаємо, як сталу в нашому розумі, варвари ж не розуміють її, хоча і чують [слово]. Предмет ж є що знаходиться поза, як, наприклад, сам Діон. З цих [елементів] дві тілесні, саме чутний звук і предмет, одне ж безтілесно, саме позначувана річ і словесно виражене (lekton) ». Таким чином, «лектон» стоїків є словесно оформлене зміст, думка – поняття або подання. Специфіка «лектон» в тому, що воно не існує поза словесного (звукового, письмового, взагалі знакового) оформлення, але й саме слово поза «лектон» – порожній звук.

Посилання на основну публікацію