Джерела формування філософської думки

Зачатки філософської думки вже існували в умовах первісно-общинного ладу. Однак вперше як одна з форм суспільної свідомості філософія склалася в рабовласницьких державах Стародавнього Сходу. У первісному суспільстві люди ще не мали жодних наукових уявлень про будову людського організму, про причини смерті, не вміли пояснювати побачене, різні явища природи і повсякденному житті. Згодом люди поступово прийшли до розуміння того, що мислення і почуття є діяльністю нікого особливого початку – душі, яка нібито існує в тілі людини і залишає його після смерті.

В процесі пізнання навколишнього світу людина стала розуміти, що різні речі мають спільні ознаки. Безліч дерев можуть об’єднуватися поняттям «дерево» в загальному, гори – поняттям «гора» і т. Д. В Розум людини втілена здатність узагальнення, відрив фантазії від життя, перетворення загального поняття в фантазію. У свідомості первісної людини здійснюється відділення загального поняття від конкретних речей не в наслідок якоїсь випадкової гри уяви, а закономірно, під впливом тих зовнішніх сил, який переважають над людиною в його повсякденному житті. Під впливом безсилля первісна людина в повсякденній боротьбі з природою за своє існування перекручує процес пізнання, звертається до фантазування, до подання, нібито окремі конкретні речі, предмети, явища природи – це лише форма, де сховалися небачені істоти.

Залежність від природи, безпорадність і безсилля первісна людина представляв спотворено, висловлював в химерних образах фантазії: Світ не єдиний, а розбитий на світ природних речей і світ надприродного, який існує по той бік природи. В історії духовного розвитку філософська думка почала формуватися з релігійних вірувань і міфів, з накопичення певний понять знання починають входити в протиріччя з традиційними віруваннями. Якщо релігійні уявлення засновані на вірі, то філософська думка – на знаннях, протилежних сліпій вірі. Народження філософської думки – це початок боротьби знання і віри. І вже в епоху первісно-общинного ладу зароджувалися і складалися наївно-реалістичні погляди на світ. Стародавні пам’ятники мистецтва в образній формі відображають ступінь прогресивного розвитку пізнання.

Дальні попередники листи – стародавні малюнки служили спілкуванню людей в громаді, колективі, ставали засобом образної передачі думки, відбивали спостереження за природою, накопичення знань про життя рослин і поведінці тварин; висловлювали творчу фантазію людини. У багатьох казках, легендах і міфах прославляється боротьба людини з природою, а не проповідується безпорадність перед природою. В громадської техніці і виготовленні знарядь праці, в самому процесі праці в людині, який жив в умовах первісного суспільства, проявляється людський геній, чутлива спостережливість, розумова сила. Однак якби людина в усьому дотримувався тільки фантастичних уявлень про світ, то не міг би зробити і перший кам’яний сокиру, а що стосується лука і стріл, то вони являють собою вже досить складне знаряддя, винахід якого передбачає тривале накопичення досвіду і витончені розумові сили. Людина в своїй практичній діяльності має перед собою об’єктивний світ, залежить від нього або визначає своє повсякденне життя.

Повсякденний життєвий досвід, трудова і виробнича діяльність і успіхи в пізнанні приводили людей до об’єктивного уявлення про устрій світу. Постійні і численні дослідження повсякденності показували людині об’єктивно-реальні, незалежні від неї існування інших людей, істот, рослин, гір, річок та ін. Навколишній світ людини існує незалежно від людини, і незалежно від людини існують предмети, речі, тіла, виникають ті чи інші природні явища. Об’єктивні спостереження лежать в основі первісного мистецтва, в основі мислення і мови. Практика повсякденному житті сприяла розвитку пізнання людиною навколишнього середовища, т. Е. Пізнання світу. Виділення людини з природи, розуміння їм, що навколишній світ існує незалежно від нього – важливий етап у розвитку свідомості людини. З успіхами в сфері праці у людини все більше розвивалося вміння схоплювати суть речей в їх конкретних проявах, посилювалася здатність узагальнювати. Джерела розвитку мислення – становлення уміння передбачати. Хоч і в зародковій формі, абстрактне мислення, звичайно, вже існує у первісної людини. Однак мислення не в жодному разі не народжується готовим, а проходить певні етапи, стадії розвитку.

...
ПОДІЛИТИСЯ: