Текст у філології

Отже, об’єктом гуманітарних і в їх числі філологічних наук є текст.
Видатний російський філолог М. М. Бахтін у спеціальній роботі «Проблема тексту в лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках» писав про те, що письмовий і усний текст як первинна даність гуманітарних дисциплін і всього гуманітарно-філологічного мислення є тією безпосередньою дійсністю думки і переживань , з якої тільки і можуть виходити ці дисципліни і це мислення. «Де немає тексту, там немає і об’єкта для дослідження і мислення» [Бахтін 1986: 297]. Цей висновок стосується і усної народної творчості. Відомий вітчизняний фольклорист Б. Н. Путілов вважав, що текст є «абсолютною реальністю вербального фольклору». Всі нитки творчого процесу зводяться до тексту [Путілов 2003: 166].
Допускаючи широке розуміння тексту – як всякий зв’язний знаковий комплекс, наприклад, твори мистецтва, – М. М. Бахтін вважав, що філолога повинні цікавити тільки словесні тексти. Фундаментальним є твердження, що будь сприймається текст двусуб’ектен: до суб’єкта-автору приєднується суб’єкт-слухач або читач. У наявності зустріч двох текстів – готового і створюваного реагує тексту. По суті, сприйняття тексту – це співтворчість двох авторів. Другого учасника виключити не можна, оскільки текст не річ, а друге свідомість. «Подія життя тексту, тобто його справжня сутність, завжди розвивається на рубежі двох свідомостей, двох суб’єктів» [Бахтін 1986: 301]. Сучасний філософ В. Подорога філологічне дослідження представляє смислополагающім дією, в процесі якого філологічно аналізований текст поступово заміщається «другим» текстом, конструйованим з безлічі інших історично організованих значень [Філософія і філологія 1996: 56].
Забігаючи вперед, зауважимо, що двусуб’ектності тексту передбачає безумовне наявність діалогу та порозуміння. Це дві підстави методологічної концепції Бахтіна.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: