Що таке текст

Питання, що таке текст, поки не отримав однозначної відповіді. Звернемося до словників і довідковим виданням. Тлумачний словник повідомляє: «Текст – слова, пропозиції в певному зв’язку й послідовності, що утворюють якесь висловлювання, твір, документ і т. Д., Надруковані, написані або зафіксовані в пам’яті» [МАС: 4: 346].
Енциклопедія пропонує своє розуміння: «Текст – послідовність пропозицій, слів (в семіотики – знаків), побудована згідно з правилами даної мови, даної знакової системи і утворює повідомлення» [НІЕ 2001: 18: 37].
У лінгвістичного енциклопедичного словника своє визначення: «Текст – об’єднана смислової зв’язком послідовність знакових одиниць, основними властивостями якої є зв’язність і цілісність» [ЛЕС 1990: 507].
Існує чимале число досліджень з теорії тексту, і воно постійно збільшується. У статті «Поняття тексту та критерії текстуальності», опублікованій в науково-популярному журналі «Русская речь», В. П. Москвін аналізує наукову літературу з теорії тексту, виділяє його ознаки, систематизує критерії текстуальності і показує обмеженість, недостатність кожного критерію, що посуває вчених до песимістичного висновку про принципову неопределимости поняття «текст». Автор статті пропонує ще раз поглянути на властивості тексту, значимі в класифікаційному відношенні. Це (1) письмова форма; (2) завершеність; (3) протяжність (неоднофразовость); (4) когерентність (смислова погодженість частин, т. Е. Наявність змісту, сенсу і теми); (5) когезия (лексико-граматична зв’язність); (6) інформативність; (7) приналежність до певного стилю і узгодженість змісту з формою (стилем); (8) стереотипність (підпорядкованість певної логіко-тематичної схемі); (9) наявність інтертекстуальних зв’язків; (10) наявність мовного задуму; (11) конситуативно (розгортання тільки в певному контексті його використання). Перераховуючи критерії тексту, автор наводить приклади, що суперечать кожному з критеріїв [Москвін 2012].
Теорії тексту стосуються і автори навчальних книг з лінгвістичного або філологічному аналізу тексту.
Найчастіше виходять з того, що текст – це будь-яка знакова система, яка здатна бути (або насправді є) носієм смислової інформації та має мовну природу.
Для філологічного аналізу важливо мати на увазі, що текст за своєю природою поліфункціонален: він і засіб комунікації, і спосіб збереження і передачі інформації, і відображення психічного життя індивіда, і продукт певної історичної епохи, і форма існування культури, і відображення певних соціокультурних традицій. Список функцій зазначеними не обмежується [Прохоров 2009: 12].

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Система мови і несвідоме