Відмінність наукових термінів від нетермінів

З точки зору форми, тобто звучання і написання, більшість термінів нічим не відрізняється від нетермінів. Терміни можуть бути представлені як окремими словами, так і словосполученнями.

Разом з тим можна вказати на деякі особливості, які в значно більшою мірою властиві термінам і значно менше виражені в не-термінах або зовсім не зустрічаються в останніх. Так, в середньому терміни мають більшу довжиною, ніж основна маса звичайних слів. Наприклад, інституціоналізм, зовнішньоекономічні зв’язки, антиінфляційна політика і т. д.

Особливою довжиною, як відомо, відрізняються наукові (систематичні) назви «Парето-еф-ність», «трансакційні витрати», «витрати опортуністичного поведінки (по Д. Норту)». Збільшення середньої довжини термінів, звичайно, не є позитивною якістю. Це залежить від дії однієї з провідних тенденцій у розвитку сучасних термінологій.

Тенденція ця проявляється у створенні для позначення нових наукових понять складних або складноскорочених слів шляхом додавання декількох основ, взятих цілком або усічених, з приєднанням приставок і суфіксів. Завдяки такому способу словотворення терміни стають вельми інформативними.

Адже за значеннями складових елементів можна уявити собі деякий загальний зміст позначається словом поняття. А це дуже важливо, якщо врахувати, наскільки велике число термінів і які пов’язані з цим труднощі запам’ятовування. Так, знання окремих словообразующих елементів в терміні «зарплата» дозволяє краще запам’ятати і засвоїти поняття «заробітна плата».

В економічній термінології помітно представлені так звані ініціальні скорочення (абревіатури), що складаються з комбінації перших букв або звуків слів: ЕММ, т. Е. Е-ме-ме (економіко-математичні моделі); СНС, тобто се-нє-се (система національних рахунків); ВНП, т. Е. Ве-нє-пе (валовий національний продукт). Існують цифрові символи і цілі знакові системи.

Посилання на основну публікацію