Товар в економічній теорії

Сутність і властивості товару

Товар – це продукт праці, призначений не для власного споживання, а для обміну за допомогою купівлі-продажу.

Товар має дві основні властивості:

  • здатність задовольняти певну потребу людини (споживча вартість);
  • придатність для обміну на інші товари (вартість).

Споживча вартість товару

Споживча вартість товару (як і будь-якого блага) є властивістю речі задовольняти певну потребу людей.

Необхідно відзначити, що споживча вартість товару відрізняється від споживчої вартості речі (блага) як такої:

  • споживча вартість товару завжди обумовлена ​​суспільною потребою в ньому, бо зроблена для задоволення потреб не самого виробника, а іншої особи;
  • споживча вартість товару надходить у споживання через ринок шляхом купівлі-продажу і є матеріальним носієм вартості.

Під споживною вартістю товару розуміють, перш за все, корисність речі. У зв’язку з цим виникає питання: що таке корисність блага? Нерідко це поняття асоціюється з тим, що те чи інше благо дає людям користь. Але в економічній теорії під «корисністю» розуміють все те, що задовольняє потреби, які виникли (навіть те, що завдає шкоди здоров’ю: сигарети, алкогольні напої тощо). Самі ж потреби можуть породжувати як біологічні, так і духовні і соціальні обставини, навіть фантазія.

Залежно від особливостей економічних систем, потреба споживача може бути задоволена шляхом споживання різних благ. Так само і товар може мати властивості, що дозволяють задовольняти різні потреби людей. Сьогодні, завдяки науково-технічному прогресу, більшість благ мають властивості задовольняти різні потреби в залежності від рівня попиту. Наприклад, один і той же благо (нафта) можна використовувати для виробництва цілого ряду товарів.

При вивченні товару як економічної категорії, в першу чергу виникає проблема оцінки його корисності – оскільки корисність є суб’єктивним поняттям, що визначається споживачами, які по-різному уявляють собі цінність певного блага.

Споживча вартість має кількісні та якісні характеристики. До перших відносяться одиниці маси, об’єму, габарити і т.д. Якісні характеристики значною мірою мають суб’єктивний характер, так як залежать від індивідуальних особливостей кожного споживача.

Крім того, на вартість товару впливають інтенсивність споживання і обмеженості товару (ресурсів, які використовуються в процесі виробництва). У міру насичення потреб (для обмеженого кола предметів першої необхідності, як правило – продуктів харчування) індивідуум може відчувати спадну корисність кожної додаткової порції товару. Правда, така тенденція не спостерігається, коли людина купує предмети тривалого користування з поліпшеними характеристиками, наприклад гаджети нових марок (поколінь).

Мінова вартість товару

Мінова вартість – здатність товару обмінюватися на інші корисні речі в певних пропорціях (співвідношеннях) обміну.

Що лежить в основі мінових пропорцій? Зрозуміло, що не споживчі якості блага. Адже сенс обміну отримати інше благо. Відповідно як споживчі вартості товари якісно різнорідні, а тому в кількісному відношенні непорівнянні. Що ж в такому випадку є рівним в мінової пропорції? За теорією трудової вартості загальним для всіх товарів (благ) є те, що вони продукти людської праці. Матеріалізований в товарах праця утворює вартість товарів. Вона є внутрішньою властивістю (субстанцією) товару. Мінова вартість – це лише зовнішня форма прояву вартості в процесі обміну.

ПОДІЛИТИСЯ: