Теорія граничної корисності блага. Парадокс Сміта

Корисність – абстрактна категорія, яка використовується в економічній теорії для визначення задоволення, користі або задоволеності, які отримують люди від споживання благ. Поява теорії граничної корисності, на думку західних економістів, зробило переворот в економічній науці ( «суб’єктивна революція»).

Спрощено суть цієї теорії полягає в тому, що тільки корисність товару може надати затратам праці на їх виробництво суспільно необхідний характер. На ринку в процесі обміну товарів стихійно, довільно встановлюється «невидимою рукою» вартість (цінність, в сенсі, яку ціну можна запросити і дати) за даний товар.

Представники теорії граничної корисності виділяють два види корисності:

  • абстрактну корисність, тобто здатність блага задовольняти будь-яку потребу людей;
  • конкретну корисність, яка означає суб’єктивну оцінку корисності, що залежить від двох чинників: наявного запасу даного блага і ступеня насичення потреби в ньому.

Для розуміння теорії граничної корисності необхідно мати на увазі, що в реальній економіці постійно існує деякий запас однорідних благ, які були раніше зроблені товаровиробниками. Згідно з відповідними економічними теоріями не весь цей запас благ має однакову вартість (ціну). У міру насичення потреби в даному благо ступінь нагальну потребу в ньому падає (за аналогією з обідом: чим більше їси – тим менше хочеться це блюдо). Значить, кожне наступне благо має меншу корисністю, ніж попереднє, а при обмеженому його запасі існує його «граничний» екземпляр, що задовольняє нагальну потребу.

Теорія граничної корисності лежить в основі «парадоксу Сміта»: чому вода, настільки корисна для людини, варто так дешево, а алмаз, від якого користь набагато менше для задоволення життєвих потреб, варто так дорого?

Приймалася до уваги загальна корисність усього запасу блага – в даному випадку, води, – яка значно вище загальної корисності алмазів; але цінність цих економічних благ визначається граничною корисністю, а вона вища у алмазів.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: