Створення кредиту. Чекова система

Банки – це підприємства, що існують для отримання прибутку для своїх акціонерів. Банки отримують прибуток за рахунок залучення грошей вкладників і надання зібраних коштів в кредит позичальникам під більш високий відсоток. Цими позичальниками можуть бути приватні особи, підприємства, громадські корпорації, маркет-мейкери та органи влади всіх рівнів. За інших рівних умов чим більше банк може позичити коштів, тим вище виявляться його прибутку.

Власники поточних банківських рахунків можуть платити за своїми боргами чеком – дуже зручна форма платежу, так як чеки можна пересилати поштою, виписувати на конкретну суму, дозволяють не носити з собою великих готівки, а також постійно реєструвати всі зроблені виплати.

Зазначені функції виконують і кредитні карти, а крім того, їх можна використовувати при купівлі товарів, замовлених по телефону, хоча зазвичай тут встановлюється обмеження по величині платежу.

Застосування чеків і кредитних карт, як буде показано нижче, для банків вигідно. Тому банки крім своїх основних видів діяльності, тобто кредитування і запозичення, для реклами своїх послуг, стимулювання платежів чеками, а не готівкою, а також для залучення коштів під чеки і кредитні карти пропонують цілий ряд додаткових послуг: ведення рахунків, здійснення регулярних платежів клієнтів, надання касових машин і сейфів для зберігання грошей, погашення заборгованості по товарах, купленим клієнтами в кредит, покупка цінних паперів, оплата послуг іноземних партнерів, зберігання цінностей, розпорядження майном за дорученням клієнта, забезпечення заставних, виплати за страховками і ін.

Чек як субститут готівки

Чековий обіг скорочує використання готівки. Припустимо, на свій банківський рахунок я поклав 1000 фунтів стерлінгів, в той же самий час я повинен 500 фунтів моєму будівельному підрядчику, який має рахунок в тому ж банку. Щоб не знімати зі свого рахунку цю суму готівкою, я просто виписую йому чек на 500 фунтів, який він приносить в банк. Угода завершується тим, що мій рахунок в банку дебетується на 500 фунтів, а рахунок підрядника кредитується на цю ж суму. Важливо відзначити, що у всіх цих операціях готівки задіяно не було – всі операції були здійснені шляхом зміни записів на рахунках, ніж та завершилася дана угода.

Можливо, мій підрядник захоче в кінці тижня зняти деяку суму грошей зі свого рахунку для оплати праці будівельників. Але більшість його угод (закупівля будматеріалів, пального й технічному обслуговуванню вантажних машин), ймовірно, також відбувається за допомогою чеків. Те ж саме можу робити і я, наприклад, зняти деяку суму грошей з решти 500 фунтів готівкою для оплати моїх повсякденних витрат. Однак дуже ймовірно, що більшість моїх платежів (внесення членських внесків в клуб, виплата піврічних відсотків по кредиту і виплата за заставною, погашення кредиту за куплений автомобіль і т.д.) можуть бути оплачені чеком або прямим переказом з мого банківського рахунку. Крім того, у банку клієнтів так багато, що коли один з вкладників знімає готівку, приблизно в цей же час інший кладе якусь суму на свій рахунок.

Таким чином, можна зробити висновок, що розвиток чекової системи дозволяє скоротити кількість готівки, необхідних для обслуговування поточних угод. Розглянемо для прикладу просту модель, в якій банки не контролюються урядом, але самі, виходячи з практичного досвіду, встановили, що для видачі клієнтам всіх затребуваних готівки треба зберегти 10% від загальної величини депозитів. Інакше кажучи, достатній резерв готівки складають всього 100 фунтів з вкладених мною 1000; та ж пропорція вірна і для всіх інших вкладів.

Посилання на основну публікацію