Система сучасних природничих, гуманітарних і суспільних наук

Наука є багатогранним і цілісним утворенням, окремі компоненти якого, в тому числі гуманітарні та природничі науки, в своїх світоглядних і методологічних основах найтіснішим чином пов’язані між собою. Вся історія пізнання свідчить про наявність потужних потоків знань, ідей, образів, уявлень від природних наук до гуманітарних, суспільних і, навпаки, між науками про природу і науками про суспільство і людину. Особливо важливу роль це взаємовплив грало в періоди зміни парадигми, наукових революцій і кардинальних перетворень способів пізнання, принципів і методів наукової діяльності.

Природознавство завжди справляло значний вплив на розвиток гуманітарних і суспільних наук як своїми методологічними установками, так і общеміровоззренческімі уявленнями, образами та ідеями. Особливо потужним цей вплив стало зараз – в епоху науково-технічної революції, радикальної зміни ставлення людини до світу і природі, глобальних процесів інформатизації суспільства, інтеграційних, комп’ютеризованих та побудованих на інформаційних технологіях процесів і в науці, і в духовній культурі в цілому.

Це дуже важливо саме в наш час, коли взяли гору в природознавстві досягнення концепції детермінізму, статистичних законів імовірнісного детермінізму, а в філософії – нові висновки з принципу невизначеності квантової механіки, накочується нова хвиля міфологізації культури, масову свідомість реміфологізіруется. У ньому частіше ставляться під сумнів досягнення, цінності та можливості наукового пізнання світу (відбувається сплеск інтересу до містицизму, розквіт квазінаукового миротворчості, спіритизму, паракультурних форм свідомості, окультизму, магії, астрології); втеча від матеріалізму до містики, від науки до міфу стало модою для вітчизняного та зарубіжного скептицизму У цих умовах набуває особливої значущості утвердження ідеалів науково-раціонального ставлення до дійсності, на яких побудована вся наша цивілізація.

Посилання на основну публікацію