Що таке футуризм?

Цей термін використовується для позначення групи авангардистських художніх рухів, що набули поширення в 1910-х – 20-х роках в Росії та Італії. Основну увагу представники цих течій приділяли не змісту, а форми творів, для цього вони використовували знижену лексику, штампи, канцеляризми, жаргонізми, нові слова, а також фрази і вирази, характерні для оформлення афіш та плакатів. Крім віршування, ідеї футуристів знайшли відображення і в образотворчому мистецтві.

 Футуризм зародився в Італії: Філіппо Марінетті, автор поеми «Червоний цукор», не тільки став основоположником течії, але і ввів сам термін. Він же опублікував «Маніфест футуризму» 20 лютого 1909 р. Саме там він закликав творчих людей до використання «телеграфного стилю». Підтримали ідеї Марінетті Боччоні, Кара, Бали, Северини. 

 У Росії засновниками футуристичного руху вважають членів групи «Гілея» А. Кручених, В. Маяковського, В. Хлєбнікова та ін Вони також виступили з власним маніфестом («Ляпас суспільному смаку», 1912), в якому закликали відмовитися від спадщини класиків літератури і правил і норм мови, а також збільшувати словник поета за рахунок словотворчості. В рамках російського футуризму сформувалося ще кілька течій – кубофутуризм, эгофутуризм, об’єднання «Центрифуга» і «Мезонін поезії». До кінця 20-х років рух практично згас.

 У поетичній творчості футуризм передбачає відмову від звичної граматики і правил побудови слова і фрази, дає поетові право на власну орфографію і винахід нових слів. На першому місці стоїть ритм і темп, а змістовна складова визнається другорядною. Що стосується змісту творів, то вони, як правило, закликали і прославляли руйнування, війни, революції, так як саме в цих явищах футуристів бачився спосіб «омолодження», оновлення сучасного їм світу. 

 Образотворче мистецтво футуристів бере за основу фовізм і кубізм, причому якщо від першого художники перейняли колірні рішення, то від другого – художні форми. Мистецтво повинно було стати емоційним вираженням динаміки навколишнього художника дійсності. Основні принципи художника цього напряму – рух, енергія і швидкість, тому для творів футуристів характерні роздроблені на фрагменти фігури, гострі кути, зигзаги, скошені конуси, спіралі. Також вони дотримувались так званим принципом симультанности – коли для передачі руху використовувалося накладення послідовних фаз на одне і те ж зображення. 

Незважаючи на недовге існування, футуризм залишив помітний слід в історії культури, а також поклав початок кільком іншим художнім течіям.

Посилання на основну публікацію