Сектори національної економіки

Поняття і види секторів національної економіки

Поняття сектора національної економіки безпосередньо пов’язане з її структурою.

Під структурою національної економіки розуміється кількісно-якісні співвідношення різних її елементів (суб’єктів, галузей, видів економічної діяльності, регіонів та іншого).

Сукупність елементів, що формують структуру національної економіки, в групі за певними ознаками утворює сектор національної економіки.

Під сектором національної економіки розуміється сукупність її національних одиниць, об’єднаних подібними економічними цілями, функціями і поведінкою.

У традиційному розумінні національну економіку можна розділити на чотири сектори, до складу яких включають сектори:

  • домашніх господарств;
  • підприємств (підприємницький);
  • державний;
  • зовнішній (закордонний).

Характеристика сектору домашніх господарств

До складу даного сектора входять приватні осередки, які діють в межах національної економіки. Домашні господарства виступають в якості власників усіх факторів виробництва, включаючи робочу силу, що належить їм. Отримання доходу домашніми господарствами здійснюється за рахунок продажу факторів виробництва або надання їх в оренду. Отриманий в результаті дохід підлягає розподілу на поточне споживання і заощадження. Таким чином, домашні господарства проявляють економічну активність в трьох видах:

  • по-перше, при пропозиції факторів виробництва;
  • по-друге, при придбанні споживчих благ за рахунок використання отриманого в обмін на фактори виробництва доходу;
  • по-третє, при збереженні частини доходу за допомогою придбання нерухомості та цінних паперів.

Характеристика підприємницького сектора

До складу даного сектора національної економіки включаються всі господарюючі суб’єкти, тобто підприємства. Під підприємствами розуміється господарюючий суб’єкт, діяльність якого спрямована на отримання прибутку.

Суб’єкти підприємницького сектора характеризуються різними видами економічної активності:

  • по-перше, вони формують пропозицію благ на ринку;
  • по-друге, вони забезпечують попит на блага;
  • по-третє, вони інвестують кошти в розвиток власного виробництва та інші прибуткові проекти.

Сама підприємницька діяльність може розглядатися як один з видів економічної активності, оскільки істотно впливає на розвиток національної економіки. При цьому в ринковій економіці існують чинники, здатні надати стимулюючий або переважна вплив на розвиток підприємництва. Існування цієї проблеми є однією з основних проблем функціонування національної економіки.

Значення розвитку підприємництва наочно характеризуються при розгляді виконуваних ним функцій.

Основна функція підприємництва полягає у формуванні таких суб’єктів економіки, які здатні прийняти або свідомо спровокувати виникнення ризику для створення певної економічної ситуації. У цьому виражається вся сутність підприємництва, при якій, діючи на свій страх і ризик, набуває, комбінує і організовує використання ресурсів з метою отримати через деякий час певний дохід від здійснення свій діяльності. Успішність підприємництва багато в чому визначається особистої прозорливістю і підприємництвом.

Завдання підприємця полягає в забезпеченні оперативної реакції на що виник на ринку дефіцит, не забезпечений товарами попит повинен бути ліквідований в найкоротші терміни. Уміння підприємця вирішувати цю задачу є однією з проявів підприємницького таланту.

Підприємець також виконує функцію інноваційного лідерства, оскільки намагається реалізувати в своїй діяльності все новинки в сфері технологій, продукції, способів організації виробничого і збутового процесу. Підприємницька здатність виступає в якості двигуна інноваційної складової бізнесу, дозволяючи розвиватися і іншим сторонам життєдіяльності.

Крім того, відбувається заповнення міжсекторальних економічних порожнеч, що утворюються навколо великих підприємств, що випускають продукцію масового виробництва, підприємцями, оперативно реагують на їх освіту. Таким чином, підприємництво запобігає виникненню дефіциту і перешкоджає зростанню імпорту, що позитивно позначається на національній економіці в цілому.

Наявність мобільних підприємницьких фірм вирішує проблему організації дрібносерійного та індивідуального виробництва, в якому не зацікавлені великі учасники ринку.

Підприємець перебуває в прямій залежності від ринку, підпорядковується його законам, і тим самим підтримує його функціонування.

Характеристика державного сектора

Даний сектор національної економіки формується державними інститутами і установами, що займаються виробництвом суспільних благ (наука, соціальна сфера і так далі). Держава як виробник суспільних благ забезпечує результат у формі зростання продуктивності підприємницької діяльності та скорочення споживчих витрат сектору домашніх господарств. Проявом економічної активності держави є такі види діяльності як закупівля благ, стягування податкових платежів і забезпечення пропозиції грошей.

Характеристика зовнішнього сектора

До складу даного сектора входять економічні суб’єкти, що здійснюють діяльність за межами цієї держави, і державних інститутів інших країн. Діяльність суб’єктів, що входять у зовнішній сектор, впливає на національну економіку конкретної країни за допомогою операцій обміну послугами і товарами, а також капіталом і грошовими коштами.

Посилання на основну публікацію