У сучасних умовах ринок з саморегульованого трансформувався в регульований. Це призвело до ускладнення суб’єктно-об’єктної структури ринкового господарства.
Суб’єктно-об’єктна структура ринкового господарства – це система взаємовідносин між суб’єктами, що відображає їх цілі.
Суб’єкти ринкового господарства: 1) домашнє господарство – це економічна одиниця у складі одного або декількох осіб, яка:
- а) забезпечує виробництво і відтворення людського капіталу;
- б) самостійно приймає рішення;
- в) є власником будь-якого фактора виробництва;
- г) прагне до максимального задоволення своїх потреб;
- 2) підприємство – економічна одиниця, яка:
- а) використовує фактори виробництва для виготовлення продукції з метою її продажу;
- б) прагне до максимізації прибутку;
- в) самостійно приймає рішення;
3) держава – представлено урядовими установами, що здійснюють юридичну та політичну владу для забезпечення контролю над господарськими суб’єктами і над ринком для досягнення суспільних цілей.
Усі суб’єкти ринкового господарства тісно взаємодіють на ринку, утворюючи взаємозалежний «потік» купівлі-продажу.
Об’єктами ринкового господарства є товари і гроші. В якості товарів виступає не тільки виробнича продукція, але як фактори виробництва (земля, праця, капітал) послуги. Як грошей – всі фінансові кошти, найважливішими з яких є самі гроші.
Гроші – це вираження вартості всіх товарів і послуг.
Ринок як самостійне утворення включає 3 основних елементи:
- 1) ринок товарів і послуг;
- 2) ринок труда;
- 3) ринок капіталу.
Всі ці 3 ринку органічно взаємопов’язані і впливають один на одного. Розвиненість ринку ринкових відносин залежить від розвитку всіх його складових.
Ринок припускає наявність таких ознак:
- – Необмежене число учасників актів купівлі-продажу, вільний доступ на ринок та вільний вихід з нього. Це означає, що кожна людина має право зайнятися підприємництвом або припинити його. Виробники вибирають будь-який вид діяльності. У свою чергу, споживачі можуть купити все що завгодно;
- – Мобільність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, оскільки підприємницька діяльність має на меті збільшення доходу, а на це можна розраховувати тільки при розширенні виробництва, освоєння нової техніки, впровадження нових технологій і т.д .;
- – Наявності у кожного суб’єкта ринку достовірної інформації про пропозицію, попит, ціни і т.д. Без цього він не зможе орієнтуватися на ринку і прийняти правильне рішення про доцільність купівлі та продажу;
- – Відсутність монополії виробника, однорідність однойменних товарів, інакше на ринку не буде свободи економічної поведінки продавців і покупців.
Насправді не завжди існують ці ознаки. Тому в житті функціонує конкурентний ринок.
Конкуренція – це суперництво, змагальність на ринку, боротьба між виробниками за споживачів, за найкращі умови збуту своєї продукції. Конкуренція є механізмом ринку, за допомогою якого підвищується якість продукції, знижуються виробничі витрати.