Програми оновлення міст

До 1980 р увагу політиків в основному приділялася відмінностям між регіонами, а проблеми неоднорідного розвитку всередині самих регіонів залишалися на другому плані. Але від цього вони тільки посилювалися. Так, оскільки багато старих підприємства промисловості і торгівлі закриваються, а нові на їх місці не виникають, в багатьох частинах країни центри великих міст руйнуються і занепадають. Інша проблема центрів міст – високе безробіття, яка обумовлена недостатньою кваліфікацією проживають там людей або їх нездатністю переїхати в нові райони, де на їхню працю є достатній попит.

У зв’язку з цим в якийсь момент часу влада усвідомила, що відновлення – це не просто рекультивація кинутих земель, що слід в значній мірі повністю перебудувати структури місцевих громад, створивши в них нові робочі місця і пристойні умови для життя. Цього можна домогтися, головним чином, за рахунок залучення в них приватного капіталу. В результаті такого розуміння відновлення міст слід координувати з регіональними програмами розвитку промисловості. Але насправді сталося перетікання коштів з програм надання допомоги регіонам у програми відновлення міст, хоча слід визнати, що дійсно велика частина таких міст знаходиться в депресивних регіонах, яким і надається допомога. Поставивши за мету відновлення таких регіонів, уряд запропонував цілий ряд програм. Втім згодом більшість з них піддалося коригування, що враховує отриманий досвід реалізації попередніх програм або необхідність зниження фінансових витрат на їх виконання.

В даний час у Великобританії існують спеціальні зони підприємництва, і компанії, які в них діють, отримують фінансові та інші (наприклад, при плануванні) умови, спеціально створені для залучення бізнесу в ці зони. Велика частина з решти 12 Корпорацій міського розвитку, заснованих для отримання від влади занедбаних ділянок, отримують гранти, що дозволяють зробити приватні проекти фінансово життєздатними. За планом ця програма завершиться в 1998 р

На зміну цій програмі в 1993 був заснований орган English Partnership (Партнерство з Англією), який отримав від уряду 212 млн фунтів, а також фінансування від English Estates, органу, який зараз керує цією програмою. Більш того, коли мова йде про витрати для регіонів особливого сприяння, можна залучати кошти Європейського Союзу.

Особливо важливо, що хоча English Partnership (ЕР) отримав повноваження, аналогічні тим, які були свого часу надані Корпораціям міського розвитку з придбання земель і ведення розробок її використання, але він може самостійно вирішувати, на що витрачати інвестиційні кошти. Тому на відміну від колишніх грантів, які видаються містах (коли міністерство фінансів пропонувало, яким має бути співвідношення громадських і приватних коштів в конкретному проекті), ЕР може підвищити ризик, видавши майже 100% коштів на проект, який повинен виступити свого роду прикладом, привабливим для приватних вкладень. Першим успіхом такого підходу стало використання інвестиційних коштів для залучення компанії Samsung і розміщення нею свого виробничого підприємства в північно-східному регіоні, в Стоктоні-он-Тіз.

Більш всебічний і повний контроль над витрачанням коштів на програми відновлення міст дає діючий в даний час підхід «єдиного бюджету на відновлення», в якому передбачаються всі статті витрат всіх беруть участь у програмі структур і органів. Хоча кількість коштів на окремі програми в рамках спільного проекту може бути скориговано, всі ці дії здійснюються в межах заданого єдиного бюджету, який продовжує діяти при виконанні всіх запланованих робіт.

Визнання того, що кошти на розглянуті тут цілі обмежені і що проектів, які їх потребують, набагато більше, ніж число претендентів на них, призвело до зміни файлів Challenge Fund (Фонд виклику). Прикладом може служити проект City Challenge, яким керує ЕР. В рамках цього проекту місцевим органам влади виділяється обмежена кількість грантів. Вибір здійснюється на основі якості представлених планів по відновленню ключових територій. Очікувалося, що за період з 1991 по 1997 рр. 1163 млн фунтів, виділених на проект City Challenge, привернуть додатково 3500 млн фунтів приватних інвесторів.

Посилання на основну публікацію