Приклади економічної політики

Сутність економічної політики

Основою будь-якої країни є економіка і державна влада. Економіка країни – це сукупність господарських відносин, що виникають між суб’єктами в процесі суспільного відтворення. Суспільне відтворення, в свою чергу, включає в себе етапи створення, розподілу, збуту і кінцевого споживання економічних благ. При цьому державний апарат здійснює управління внутрішніми процесами, в тому числі економічними. Крім того, він займається питаннями національної безпеки і захистом інтересів громадян.

По суті, економічна політика – це комплекс спрямованих заходів, що застосовуються для управління господарськими процесами в країні. Важливо відзначити, що крім офіційної державної влади на економічну політику впливають недержавні структури, до яких відносять:

  • Об’єднання підприємців і комерційні кооперативи.
  • Профспілкові організації.
  • Суспільна думка.
  • Лідерів думок.
  • Представників партій і опозиції влади.
  • Засоби масової інформації.
  • Експертна думка.

Різноманітне думку про спрямованість економічної політики дозволяє адаптувати її вимоги до реальних потреб національної господарської системи. Економічна політика – це ємне поняття. Воно об’єднує безліч напрямків. Питаннями міжгалузевих диспропорцій, підтримки і додаткового фінансування стратегічно важливих галузей народного господарства займається структурно-галузева політика. Координація фінансових коштів для цілей модернізації, реконструкції, будівництва або повного оновлення наявних фондів, знаходиться у веденні інвестиційної політики. Амортизаційна політика застосовується для формування рівних умов в області використання дорогих фондів тривалого використання. Вступники у вигляді податкових платежів кошти на користь державного бюджету та їх цільове використання координується бюджетною політикою. Антимонопольна політика створює умови для справедливої ​​конкурентної боротьби, а також забезпечує доступ населення до ресурсів природних монополій.

Таким чином, економічна політика являє собою спрямоване державний вплив на господарські процеси всередині країни.

Види політики держави в сфері управління економікою

Сучасні держави мають свою Конституцію, де прописано, які дії і функції повинен виконувати державний апарат влади. У сфері економічного управління державою переслідуються наступні цілі:

  • Розширення сфери впливу.
  • Забезпечення економічного зростання.
  • Підтримка адекватного рівня зайнятості населення.
  • Формування та цільове використання державного бюджету.

Економічна політика держави охоплює всі сфери життя населення, які доповнюють один одного і роблять взаємний вплив. Перетворення в окремих областях, як правило, вимагають управління або стимулювання певних господарських процесів.

Економічна політика може здійснюватися прямим або непрямим методом. В рамках ринкової моделі господарювання регулююча роль держави різко обмежена, хоча за ним зберігається право прямого впливу в певних ситуаціях або стратегічно важливих галузях. Прямий вплив надає безпосередньо державним апаратом управління. Непряме здійснюється через інструменти фінансової, податкової політики. У цьому випадки вказівки держави носять більше рекомендаційний характер.

Економічна політика держави може мати такі види:

  • Здійснювана Центральним Банком політика в галузі регулювання руху грошових коштів і процентної ставки по кредитах називається кредитно-грошової.
  • Надання довгострокових кредитів, забезпечення фінансування окремих галузей народного господарства знаходиться у веденні інвестиційної політики.
  • Забезпечення гідного рівня життя, захист малозабезпечених верств населення – зона відповідальності соціальної політики.
  • Фіскальна політика являє собою діяльність, спрямовану на формування бюджету країни, справедливого перерозподілу національного доходу. З її допомогою забезпечується зайнятість і стабільний рівень інфляції.
  • Зовнішньоекономічна політика спрямована на зміцнення позиції держави на міжнародній арені, забезпечення фінансової і економічної незалежності, набуття конкурентоспроможності на світовому ринку.
  • Кожен з перерахованих вище видів економічної політики має свої інструменти впливу на господарські процеси в суспільстві.

Приклади економічної політики

Залежно від чинного суспільного ладу, історичного етапу, соціальних, культурних та політичних перетворення економічна політика може мати різні форми і методи впливу.

Наприклад, у традиційній моделі господарювання економічна політика зводиться до регулювання общинного майна окремою групою почесних громадян або старійшин. У прийнятті своїх рішень вони керуються традиціями і загальноприйнятим правилами. Рішення, як правило, спрямовані на досягнення загального блага. У такому суспільстві переважає сільське господарство. Для нього характерний низький рівень життя, бідність. Якщо традиційне суспільство існує на території сучасної держави, то влада практично не втручається в його життя і економіку.

При командно-адміністративної моделі економіки влада повністю контролює всі економічні процеси. Причому вплив здійснюється прямими адміністративними методами. Формування уявлення про економічний розвиток робилося на основі планів, які затверджувалися керівництвом країни. Система прямого адміністративного втручання привела до розростання бюрократичного апарату, зробила систему економіки нездатною до розвитку. Стагнація адміністративно-командної моделі пов’язана ще і з тим, що її функціонування можливе лише при загальній ізоляції і закритості національної системи господарювання.

Сучасні змішані моделі господарювання переважно будуються на ринкової моделі відносин, зберігаючи елементи традиційної та командної економіки. В ринкових умовах держава може впливати на господарські процеси за рахунок інструментів фінансової та податкової політики.

Посилання на основну публікацію