Поняття змішаної економіки

Особливістю моделі змішаної економіки є режим господарювання, при якому державний і корпоративний бізнес співіснують на рівних правах з приватним бізнесом, а влада і соціальні інститути, роблячи ухил на інструменти ринку, надають необхідний вплив на економіку для її зростання через фіскальні важелі і установки.

Головна різниця між гібридним та іншими типами господарювання – гармонійне поєднання високого ступеня свободи виробників з державним регулюванням під час прийняття рішень з основних економічних та фінансових питань. При цьому підприємець несе відповідальність за повне задоволення потреб ринку, а держава зобов’язана проводити грамотну антимонопольну, податкову і соціальну політику для здорового зростання народного господарства, поліпшення якості життя громадян.

Державні органи влади в рамках моделі змішаної економіки покликані виконувати такі основні функції управління народним господарством:

  • Підтримувати підприємства, що входять в державний сектор.
  • Здійснювати капіталовкладення в освіту, культуру, науку та інші значущі сфери соціальної спрямованості.
  • Спонукати підвідомчі установи та департаменти до розподілу і перерозподілу ресурсів, які необхідні для надання стимулу економічного розвитку, усунення криз і зниження рівня безробіття.
  • Формувати систему фінансів, яка займається перерозподілом доходів за допомогою різноманітних фондів і податкових органів.

Сьогодні гібридна система є найбільш прогресивною. Країни зі змішаною економікою (США, Німеччина, Італія, Швеція та інші) є більш розвиненими і забезпеченими, що служить запорукою зростання рівня життя населення.

Риси змішаної економіки

Головні відмінні риси змішаної змішаної системи господарської діяльності:

  • симбіоз приватної, державної власності і різних форм задоволення насущних потреб громадян;
  • державний контроль народного господарства для надання стимулу загального зростання пропозиції і попиту на ринку;
  • баланс різнохарактерних господарських інтересів, що породжує стабільність подальшого розвитку;
  • здатність пом’якшувати циклічні різнобічні відхилення економічного зростання, погашати конфлікти в суспільстві;
  • гарантування рівності і свободи для всіх абсолютно суб’єктів господарювання;
  • конкретна спрямованість народного господарства на поліпшення життя населення, виходячи зі ступеня економічного зростання.

Сьогодні практично всі держави, в меншому або більшому ступені, використовую саме такий економічний тип. Цим країнам притаманні свої унікальні риси змішаної економіки.

Гібридна модель має свої плюси і мінуси. Серед переваг виділяються:

  • Держава, виробники і споживачі грають ключову роль в ухваленні рішень з основних питань виробничого сектора народного господарства. Це дозволяє повністю задовольнити потреби і запити усього населення, тим самим зменшуючи внутрішнє напруження суспільства в державі.
  • Гармонійне поєднання ринкової свободи, здорової конкуренції та захисту населення від несприятливих проявів ринкової економічної моделі.
  • Загальна збалансованість системи.
  • Політична стабільність.
  • Запорука економічного зростання і вдосконалення країни.
  • Відсутність монопольних гравців на ринку.

Незважаючи на масу позитивних якостей, виділяються і недосконалості даного типу організації господарської діяльності, до них відносяться:

  • Нездатність викорінення розриву між бідними і багатими громадянами, безробіття і інфляції.
  • Існуюча можливість застою виробництва і зниження якісних характеристик вироблених товарів.
  • Уповільнення швидкості інтеграції виробників на міжнародному ринку.
Посилання на основну публікацію